Підсумки тижня в освіті: головні події

Парламент ухвалив новий закон «Про освіту». За відповідне рішення у вівторок 5 вересня проголосувало 255 народних депутатів. Гострі дискусії у залі викликали питання запровадження 12-ти річної освіти, питання мови освіти, обов'язковості атестації вчителів тощо.

МОН: як навчати дітей за новим стандартом. Відомство надіслало учителям, які беруть участь в експерименті з розроблення і впровадження нового Державного стандарту початкової освіти, методичні рекомендації для використання у практичній роботі.

Діти отримають гідну освіту, а вчителі оплату, - прем’єр. Коментуючи новий закон «Про освіту» Гройсман зауважив, що завдяки реформі діти мають отримати успішний старт у доросле життя, а вчителі – достойну оплату та відновлення престижу професії.

МОН проти скорочення отримувачів стипендій. За словами Лілії Гриневич, в Україні немає настільки розвиненого ринку праці, щоб студент міг легко знайти роботу і паралельно навчатися, через що варто зберегти той рівень стипендіального забезпечення, який є в країні.

Мінімальна зарплата вчителя поступово зросте до 3-х мінімальних. Новий закон «Про освіту» передбачає встановлення мінімального окладу вчителів на рівні трьох мінімальних зарплат, що станом на вересень складає 9600 грн, але зарплати зростатимуть поступово.

Новий закон «Про освіту»: коментарі міністра освіти. Лілія Гриневич прокоментувалаосновні положення нового закону «Про освіту». Вона також наголосила на важливості підтримки шкільної реформи суспільством, батьками і освітянами.

МОН відмовилось від ЗНО з російської мови. До переліку предметів, із яких у 2018 році буде проведено ЗНО включено 11 предметів. Тест з російської мови, який випускники мали можливість складати, починаючи з 2011 року, у переліку тестових предметів відсутній.

ЗНО-2018 розпочнеться 22 травня. Тестування випускників проводитиметься у період з 22 травня до 14 липня 2018 року. Кожен учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Як і кому результати ЗНО у 2018 році зарахують як ДПА. Результати тестування з трьох предметів будуть зараховані випускникам шкіл як державна атестація за рівень загальної середньої освіти. Випускникам коледжів зарахують ДПА у формі ЗНО з української мови.

Випускники коледжів складуть ЗНО з української мови. У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови проходитимуть учні, слухачі та студенти професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

До мовних тестів з іноземної додали аудіювання. Наступного року при проведенні ЗНО з іноземних мов буде використано тести двох рівнів складності: В1 і В2. Ще однією новацією тестів з іноземної стане впровадження частини тесту «Розуміння мови на слух».

ЗНО-2018 розпочнеться 22 травня

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти в 2018 році, проводитиметься з 22 травня до 14 липня. Про це йдеться у наказіМОН, що підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Перелік тестових предметів наступного року дещо зміниться. До програми тестування включено тести з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та англійської, іспанської, французької та німецької мов. До переліку предметів не включено тест ЗНО з російської мови.

ПРОЕКТ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Про документ

Про що?

В Україні розпочинається реформа загальної середньої освіти.

Від вересня 2018 року всі першокласники країни навчатимуться за новим Державним стандартом початкової загальної освіти (далі по тексту Стандарт початкової освіти).

Від вересня 2017 року проект нового Стандарту початкової освіти апробуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України.

Проект Стандарту початкової освіти, апробація якого відбудеться незабаром, викладено у цьому документі.   

За результатами апробації та громадського обговорення проект документа буде доопрацьовано й подано на затвердження Кабінетом Міністрів України.

Проект містить пропозиції щодо:

1.     мети і принципів організації освітнього процесу в початковій школі;

2.     механізмів управління змістом у початковій освіті через новий Стандарт початкової освіти;

3.     загальної характеристики змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей у початковій школі;

4.     використання проекту Стандарту початкової освіти в діяльності вчителя/ вчительки;

5.     державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці, поданих через мету, загальні цілі, уміння і загальні очікувані результати навчання за освітніми галузями;

6.     змістових ліній та конкретних очікуваних результатів навчання в рамках кожної освітньої галузі;

7.     співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимого навантаження, що подано в Базовому навчальному плані.

Кому і для чого?

Проектом нового Стандарту початкової освіти будуть користуватися:

·        учителі початкових класів пілотних шкіл, які

- апробуватимуть нову Модельну навчальну програму, модифікуючи її та пристосовуючи до потреб учнів,

- зможуть укладати навчальні програми предметів або курсів на засадах інтеграції;

·        керівники пілотних шкіл, які

- розроблятимуть робочі навчальні плани на основі Експериментального навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України,

- створюватимуть належне освітнє середовище;

·        управління освіти органів місцевого самоврядування, які

- будуть супроводжувати впровадження нового Стандарту початкової освіти,

- забезпечуватимуть належні умови освітнього процесу;

·        обласні органи управління освітою, які

- забезпечуватимуть впровадження нового Державного стандарту початкової освіти;

·        Міністерство освіти і науки, яке

- розробить і затвердить Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів,

- організовуватиме забезпечення навчально-методичними комплектами,

- підтримуватиме національну електронну платформу;

·        батьки, які

- розумітимуть логіку організації освітнього процесу,

- слідкуватимуть за тим, як розвиваються вміння дітей.

Як створювався?

У середині 2016 року було розпочатолося розроблення проекту нового Державного стандарту загальної середньої освіти в рамках реформи “Нова українська школа”.

На початку 2017 року частина робочої групи зосередилася на створенні нового Стандарту початкової освіти.

Проект нового Стандарту початкової освіти розроблено у відкритому експертному діалозі, до якого були залучені найкращі вчителі-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, іноземні консультанти.

Проаналізовано міжнародні практики та успішний досвід впровадження інновацій у початковій освіті в Україні, проведено 12 робочих зустрічей, 7 тижневих сесій, залучено понад 80 фахівців із різних регіонів України.

Пілотування проекту й доопрацювання нового Стандарту початкової освіти теж здійснюватиметься максимально прозоро, із залученням усіх суб’єктів освітнього процесу.

Ідейні засади

Проект Стандарту початкової освіти розроблено на теоретичному і світоглядному фундаменті класичної та сучасної педагогіки України і світу, а також на основі аналізу впровадження провідних українських та світових інноваційних практик в освіті.

Мета початкової освіти

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Принципи

Проект Стандарту початкової освіти ґрунтується на таких принципах:

1.     Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях.

2.     Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема і гру.

3.     Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності.

4.     Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/ вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.

5.     Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.

6.     Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Загальна характеристика змісту початкової освіти

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу[1]. Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Проект Стандарту початкової освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.

Стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3–4 класи).

Зміст у навчальних програмах укладатиметься відповідно до конкретних очікуваних результатів кожної освітньої галузі за циклами. Очікувані результати уточнюватимуться на кожен тиждень навчання з урахуванням послідовності розвитку конкретних умінь та окреслених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійснюється інтеграція. Відповідно до очікуваних результатів тижня та визначених тем учитель/учителька добирає навчальну діяльність.

Між другою і третьою академічними годинами запропоновано проводити динамічну перерву у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей, зазвичай за межами шкільного приміщення.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу, який учитель/ учителька може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Наприкінці кожної чверті заплановано корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів.

Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

Освітні галузі

Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової освіти групується за такими освітніми галузями:

Назва освітньої галузі	Індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових результатів навчання
1.  Мовно-літературна:     1.1. Українська мова і література, мови і літератури національних меншин     1.2. Іншомовна освіта	МОВ ІНО
2. Математична	МАО
3. Природнича	ПРО
4. Технологічна	ТЕО
5. Інформатична	ІФО
6. Соціальна і здоров’язбережна	СЗО
7. Фізкультурна	ФІО
8. Громадянська та історична	ГІО
9. Мистецька	МИО

Система управління змістом освіти через стандарт

Стандарт початкової освіти відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій і першому рівню освіти Міжнародної стандартної класифікації освіти.

Навчальні програми предметів або курсів

Стандарт початкової освіти реалізується через навчальні програми предметів або курсів.

Навчальна програма предмета або курсу описує:

·        зміст предмета або курсу відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених Стандартом початкової освіти, викладений у логічній послідовності;

·        підходи до інтегрування предмета або курсу за темами, проблемами, проектами, блоками тощо;

·        навчальну діяльність та умови її виконання; 

·        відповідні навчальні ресурси;

·        засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми.

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми затверджує Міністерство освіти і науки України. До їх створення залучається експертна спільнота. Модельна навчальна програма містить:

·        підходи до впорядкування та інтеграції змісту предметів або курсів відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених цим Стандартом,

·        види навчальної діяльності,

·        засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Національна електронна платформа

Міністерство освіти і науки створює та підтримує електронну платформу, яка допомагає вчителям конструювати навчальні програми предметів або курсів. Електронна платформа містить:

·        методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів та курсів,

·        навчальні ресурси згідно з конкретними очікуваними результатами за освітніми галузями,

·        засоби оцінювання.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план є складовою частиною Стандарту початкової освіти.

Базовий навчальний план визначає:

·        структуру початкової освіти і перелік освітніх галузей;

·        погодинне співвідношення між освітніми галузями;

·        загальнорічну кількість годин;

·        гранично допустиме навантаження учнів.

Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники.

Інваріантний складник змісту формується як обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

3міст інваріантного складника подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи.

Типовий навчальний план

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує Типовий навчальний план.

Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предметами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене Базовим навчальним планом.

У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну освітню галузь.

Робочий навчальний план закладу освіти

Робочий навчальний план закладу освіти розробляється навчальним закладом на основі Типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

У робочому навчальному плані конкретизується варіативний складник Базового навчального плану.

Зокрема варіативний складник передбачає години, які можна використати додатково на вивчення предметів/освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується і через запровадження в навчальних програмах 20% резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їхніх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Пояснення для вчителів із використання проекту Стандарту початкової освіти

Учительство може використовувати новий Стандарт початкової освіти для створення навчальних програм предметів або курсів.

Навчальні програми предметів або курсів розробляють учителі з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей.

---

[1] Згідно з «Рекомендаціями Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя”.

Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я

Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.

Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Понеділок. Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.

Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.

На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з'ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.

Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок. Це хороший день для того, щоби звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.

Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.

Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м'язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.

Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа. До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.

Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.

Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м'яко повернути до нормального.

Після обідньої перерви влаштуйте собі п'ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер. Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.

Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов'язана – не зобов'язана», щоби знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.

Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров'ї, й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П'ятниця. Це якраз той час, щоби вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, часу, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.

Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з'являються ознаки стресового стану.

Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.

Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану. Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з'їжте маленьке тістечко, купіть шарфик... І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

Про проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Від 13.03.2017 № 1/9-149

Департаменти (управління)
освіти і науки обласних,
Київської міської державних
адміністрацій

Про проведення державної підсумкової
атестації у загальноосвітніх навчальних
закладах у 2016/2017 навчальному році

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про Державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547 (далі МОН України), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 року за № 157/26602, надсилаємо орієнтовні вимоги до проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2016/2017 навчальному році та змісту атестаційних завдань, що додаються.

Заступник міністра                                                          Павло Хобзей