Підсумки тижня в освіті: головні події

Розпочалась реєстрація на пробне ЗНО. 10 січня розпочалась реєстрація учасників пробного зовнішнього незалежного оцінювання. Цього року реєстрація триватиме до 31 січня.

Вартість пробного ЗНО у 2017 році складає 129 грн. Абітурієнти зможуть скласти один або два пробних тести. Вартість пробного зовнішнього незалежного оцінювання у 2017 році з одного предмета складає 129 грн.

Студентські стипендії - 2017: кому і скільки? Кабінет Міністрів з подальшим доопрацюванням прийняв постанови, що визначають порядок виплати стипендій студентам українських вишів у 2017 році.

В Україні оцінять стан медичної освіти. Міністерство охорони здоров'я має намір провести у 2017 році оцінку стану медичної освіти в Україні, у порівнянні з міжнародними стандартами.

МОН проведе моніторинг якості початкової освіти. Дослідження стосуватиметься стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи.

УЦОЯО апробує новий формат ЗНО з іноземної мови. Необхідність апробації викликанапідготовкою до запровадження з 2018 року нового формату тестових завдань ЗНО з розуміння мови на слух.

МОН просить виші позбавитись радянських назв. Міністерство освіти нагадало керівникам ВНЗ про необхідність терміново позбавитись від раніше присвоєних вишам імен та назв, що не відповідають вимогам законодавства.

Розенко: не можна допустити переведення на півставки. Створені обласні міжвідомчі робочі групи працюватимуть над тим, щоб у бюджетних установах не допустити скорочень працівників, переведення їх на неповний робочий день.

Через проблеми НАЗЯВО зберуть ще один з’їзд вишів. Президією Спілки ректорів прийняте рішення про ініціювання з’їзду ВНЗ для розгляду питання роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

МОН заборонило деякі види шкільної звітності

Міністерство освіти і науки доручило департаментам освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій припинити практику звітування, яке не передбачено законодавством, загальноосвітніми навчальними закладами про проведення виховних, позаурочних та позашкільних заходів. Відповідна норма міститься у наказі відомства щодо результатів дослідження «Діти і папери, як досягти балансу в школі».

Також державні адміністрації мають припинити необхідність дублювання на паперовому носії документів, що складені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Моніторинг виконання зазначених рішень та реагування на виявлені випадки порушень покладено на департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН.

Як відомо, проект EdCamp, який має на меті подолати бюрократичні процеси в українській школі, представив проміжний звіт за результатами опитування педагогів та шкільних адміністраторів, що здійснювався в рамках ініціативи «Діти і папери: як досягти балансу у школі?».

Аналіз опитування свідчить про те, що вчителі та адміністратори шкіл витрачають на шкільну «паперову творчість» значну частину свого робочого часу, а на друк документів щороку витрачаються мільйони гривень.

Відкритий інтегрований урок - проект з природознавчства.

Більше 60 листів з пропозиціями і додатковий елемент формули НУШ “нове освітнє середовище” – Концепція Нової української школи пройшла громадське обговорення

Після громадського обговорення у формулу Нової української школи додали елемент “нове освітнє середовище”, а також  прописали в Концепції важливість психологічної підготовки вчителя. Про це розказала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні Колегії МОН, яка ухвалила остаточну редакцію Концепції Нової української школи.

 “Не може бути Нова українська школа без нового освітнього середовища, яке б враховувало зміни у змісті освіти, у методиках викладання та доступі до навчання, які ми запроваджуємо. Це обов’язковий елемент, і ми дуже вдячні громадськості за доповнення”, - зазначила Лілія Гриневич.

 Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень.

 Під час громадського обговорення до МОН надійшло більше 60 листів із змістовними правками і зауваженнями до Концепції. Більшість з надісланих пропозицій була врахована. Обирали ті правки, які уточнювали і посилювали Концепцію, натомість, уникали занадто дрібної деталізації або, навпаки, занадто абстрактних тверджень.

 На базі Концепції сформульовано, так звану, політичну пропозицію Уряду.  Після затвердження на засіданні КМУ, політична пропозиція стане одним з документів на основі якого формуватиметься подальша стратегія дій Уряду в напрямку реформування середньої освіти в Україні.

 Громадське обговорення також показало, які теми потребують подальшої дискусії та деталізації. Таких ключових тем п'ять - педагогіка партнерства, автономія школи і вчителя, визначення результатів навчання, механізми впровадження інновацій та питання фінансування.

 На Колегії МОН Міністр освіти і науки України також представила загальні положення Концепції та нагадала, що до кінця травня буде написано нові державні стандарти для початкової школи, орієнтовані на компетентності, якими повинні володіти учні після завершення кожного окремого етапу навчання. По всій Україні вони почнуть діяти з 2018 року, але вже у 2017-2018 навчальному році ці держстандарти пройдуть апробацію у вибраних школах по всій Україні.

 “Основна ідея нової школи полягає в тому, щоб перейти від школи знань до школи компетентностей, які включають знання, уміння та ставлення, засновані на ціннісній платформі. Відповідно до цього, мають бути оновлені державні стандарті, сформовано новий зміст освіти, запроваджені нові методики викладання, а також змінена структура школи”, - наголосила Лілія Гриневич.

 Найближчим часом на сайті МОН в розділі “Нова українська школа” з’явиться оновлений текст Концепції. З проміжною редакцією можна ознайомитись за посиланням.

МОН зацікавлено зібрати найкращі практики українських та зарубіжних експертів щодо розвитку та застосування компетентнісних підходів в освітній практиці

Критичне мислення входить до 10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ, саме тому Міністерство освіти і науки України пропонує всім бажаючим узяти участь в онлайн-курсі «Наука повсякденного мислення», що стартує 14 листопада 2016 р. на платформі Prometheus, та поділитися своїми враженнями від цього проекту.

Цей курс увійшов до ТОП-3 найкращих онлайн-курсів світу за відгуками слухачів.  Alumni Fund Ukraine організувала переклад цього курсу, тепер він доступний в україномовній версії. Це хороша можливість для того, щоб дізнатися більше про одну з ключових компетентностей – критичне мислення – та її роль у навчанні протягом життя.

«Ви отримаєте інструменти, що допоможуть навчитися мислити незалежно й аналітично, цінувати факти більше за власний досвід», - обіцяють викладачі курсу. Вони пропонують дізнатися про нові підходи у вивченні психології людського повсякденного мислення: чому люди вірять у неправдоподібні речі, як формуються і змінюються їхні погляди, чому очікування викривляють судження і як приймати більш зважені рішення.

Більше інформації про програму курсу «Наука повсякденного мислення» - на платформі Prometheus. Зареєструватися на курс можна за посиланням.

Курс є повністю безкоштовним. Усе, що може знадобитися учасникам курсу, – це доступ до мережі Інтернет на швидкості, достатній для перегляду відеолекцій. 

Цей курс розповсюджується за відкритою ліцензією Creative Commons. Авторство курсу належить проф. Джейсону Тангену та Метью Томпсону. Українська версія курсу відповідає оригінальній версії 2013 року, що була розміщена на платформі edX протягом 2014 року.

Перші відео з методичними рекомендаціями до оновленої програми з Математики вже завантажено на онлайн-платформу EdEra

На онлайн-платформі EdEra вже можна знайти відео з методичними рекомендаціями до оновлених програм початкової школи з трьох предметів – Літературного читання, Англійської мови та Математики. Про те, як розібратися в новаціях програми з Математики, у своєму вступному слові розказує  Світлана Скворцова, професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

“Ми навчаємо дітей математики не просто заради того, щоб вони опанували цей навчальний предмет, а щоб підготувати їх до майбутнього дорослого життя у швидкозмінному світі. Сьогодні неможливо уявити повсякденну і професійну діяльність людини без використання математичних методів для розв’язування проблем, тому дитина має розуміти, як використовувати математику для успішного пізнання світу”, - зазначила Світлана Скворцова.

Вона наголосила, що невід’ємним елементом вивчення математики та завданням вчителя є прищепити дитині вміння та готовність учитися впродовж життя, здатність логічно та критично мислити, використовувати свої знання у побуті та вміти працювати  в команді.

Зокрема, для цих цілей можна використовувати сюжетні задачі, які не лише допоможуть запам’ятати матеріал, а й дадуть можливість засвоїти наведені вище наскрізні вміння.

Світлана Скворцова також порадила вчителям звернути увагу на рекомендований програмою “принцип ножиць”, що допоможе максимально розкрити потенціал кожного учня, не завдаючи шкоди дитячій психіці. Коротко принцип можна сформулювати так: “давай більше – перевіряй менше”.

“У класі завжди є учні з різними пізнавальними потребами та можливостями. Як свідчать дані психологів, відмінності у навчанні учнів першого класу можуть відноситися як 1 до 10, це означає, що якщо взяти здібності найслабшої дитини за одиницю, то здібності найсильнішої вимірюватимуться 10 балами. І далі цей розрив лише збільшується, тому вчитель не може орієнтуватися на середнього учня, він повинен дати оптимальне навантаження кожному”, - наголосила професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

Проект Закону "Про освіту": основні тези

Український парламент у першому читанні ухвалив проект закону «Про освіту». Документ очікує доопрацювання у профільному у Комітеті з питань науки і освіти, після чого його буде винесено на розгляд парламентарів для прийняття закону в цілому. Пропонуємо Вам резюме до законопроекту, підготовлене Міністерством освіти і науки.

В українському суспільстві наростає незадоволення системою освіти. Зростає кількість громадян, які прагнуть здобувати освіту для дітей чи для себе за кордоном. Зростає кількість дітей, яких забирають на домашнє навчання через незадоволення середньою школою. 

Ключова проблема системи освіти в Україні – невідповідність змісту і форм освіти вимогам 21-го століття.

Від цього походить низка проблем:

1. Українська система освіти не відповідає європейській  і кращим світовим системам;
2. Забюрократизованість системи на всіх рівнях, збереження основних елементів управління з радянських часів;
3. Критично низький соціальний статус вчителя;
4. Нераціональне використання бюджетних коштів внаслідок домінування в системі освіти неринкових економічних відносин, сприятливе середовище для зловживань і корупції;
5. Вкрай низька ефективність освіти, відсутність системи забезпечення якості освіти.

Законопроектом "Про освіту", поданим Урядом до Верховної Ради України, пропонується повне чи часткове вирішення цих проблем і здійснення першого етапу кардинального реформування освіти.

Пріоритетність прав здобувачів освіти

Відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі  проект передбачає три форми здобуття освіти: формальна, неформальна освіта і інформальне навчання. При цьому передбачено механізми визнання результатів неформальної освіти  та інформального навчання у системі формальної освіти. Це розширює можливості громадян щодо здобуття освіти. Законопроектом вперше в Україні гарантується право вибору для здобувачів освіти (батьків дітей), перш за все -  середньої, що відповідає вимогам Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 2 Першого протоколу). 

Забезпечення професійної свободи освітян 

Передбачені законом реформи мають поліпшти умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Буде обмежено втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.

Вчитель матиме свободу вибору форм проходження підвищення кваліфікації. Також буде запроваджений механізм добровільної сертифікації вчителів. Після її проходження педагоги отримуватимуть відповідну надбавку до зарплатні.

Закон передбачає підвищення соціального статусу і оплати праці вчителя.

Європейська структура системи освіти

Проектом передбачає запровадження сучасної класифікації формальної освіти, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти, прийнятій ЮНЕСКО у 2011 році (МСКО-11).

Проектом передбачається запровадження 12-річної повної загальної середньої освіти.

На сьогодні 11-річна школа на території Європи є лише в Україні, Росії та Білорусі. Ця модель не відповідає потребам сучасного суспільства. 

З метою задоволення інтересів потреб дітей та батьків та дотримання норм Конституції України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти, планується старша 3-річна профільна школа з двома групами профілів: академічні і професійні. При цьому в систему профільної старшої школи мають бути включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.

Академічний профіль середньої освіти матиме за мету продовження здобуття освіти у ВНЗ. Запровадження 12-річноі середньої освіти дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років. Таким чином, загальна тривалість отримання середньої освіти+бакалаврат (15 років) не зміниться.

Професійний профіль середньої освіти передбачає отримання першої професії при закінченні школи і можливість для випускника вийти на ринок праці.

Нові принципи формування змісту освіти

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель:

• Уряд (Міністерство) затверджує стандарти освіти на компетентнісній основі в термінах результатів навчання (що має знати, вміти, розуміти випускник певного рівня освіти);
• заклади освіти розробляють освітні програми, які мають гарантувати виконання освітніх стандартів; у випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми мають проходити акредитацію;
• розробка навчальних планів, програм навчальних курсів відноситься до академічної автономії закладів освіти.

Для плавного переходу до нової системи в середній освіті передбачено можливість розробки Урядом типових освітніх програм.

Такий порядок дозволить уникнути перевантаження здобувачів освіти навчальним матеріалом другорядного значення,  дозволить активізувати творчий потенціал кращих педагогів і педагогічних колективів і створить в системі основу для здорової конкуренції.

Створення системи забезпечення якості освіти

В сучасній українській системі освіти немає незалежних інституцій оцінювання якості освіти. Той, хто має забезпечувати якість (управління освіти), сам себе і контролює. 

Законопроектом передбачається перехід до сучасної європейської моделі системи забезпечення якості освіти. Чим більше повноважень з управління освітою передається на місця, тим більш централізованим і незалежним має стати контроль за якістю освіти.  

На базі Державної інспекції навчальних закладів має бути створено Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого відійдуть питання акредитації (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти. При цьому органи місцевого самоврядування мають бути позбавлені права проводити інспектування закладів освіти.

Для об’єктивного оцінювання якості освіти передбачено створення установ зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання.

Передбачено систему моніторингу якості освіти.

Національна система кваліфікацій

Система освіти в Україні драматично відірвана від ринку праці. Це збільшує молодіжне безробіття і не сприяє конкурентоспроможності держави.

Україна – одна з небагатьох європейських держав, яка досі не приступила до сворення національної системи кваліфікацій, в т.ч. до реального формування національної рамки кваліфікацій. У законопроект закладено норми, які дозволять (до прийняття відповідного окремого Закону) розпочати створення національної системи кваліфікацій та наповнення Національної і галузевих рамок кваліфікацій з метою створення надійних зв’язків освіти і ринку праці. 

В Україні з’явиться Національний центр професійних кваліфікацій – він має створити стандарти професій. І його вимоги мають бути враховані в освітніх стандартах і програмах. Це дозволить змінити нинішню ситуацію, коли нинішні випускники чують від першого роботодавця "Забудь все, що ти вчив в університеті, зараз ми тебе навчимо професії".

Економічні відносини у сфері освіти

Норми закону мають на меті відійти від радянської централізованої системи управління освітою. 

Законопроектом запроваджується поняття освітньої послуги. Це має стати базою для зміни філософії фінансування освіти -  від фінансування закладу освіти до оплати послуг із здобуття освіти особою. Передбачено рівноправність державних, комунальних і приватних закладів освіти в доступі до бюджетного фінансування.

Передбачено важливу рефому статусу закладів освіти. Державні і комунальні заклади освіти отримують право виходити із статусу бюджетних установ і набувати статусу неприбуткової організації, що означає отримання фінансової автономії при збереженні податкових пільг бюджетної установи.

Реалізація законопроекту дозволить зробити використання бюдежтних коштів більш розумним.

Запровадження 3-річної профільної старшої школи у складі 12-річної повної загальної середньої освіти дозволяє вилучити з програм вищої освіти значну частину загальноосвітніх дисципліни або дисциплін професійної підготовки (для тих, то здобув середню освіту за професійним профілем) і скоротити тривалість навчання на бакалаврських програмах до 3-х років. Якщо порівняти розмір видатків на навчання у старшій школі і у ВНЗ (за даними статистики національних рахунків вища освіта дорожча не менш як у три рази),  то як наслідок маємо можливість суттєво скоротити бюджетні видатки на освіту або при збереженні -  підвищити заробітну плату у сфері освіти.

Важливо зазначити, що впровадження Закону здійснюватиметься за послідовним планом. Це означає, що його прийняття не вимагатиме одномоментних великих витрат. Зокрема, в 1 клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році, відповідно в 12 клас – в 2029 році. Також поступово відбуватиметься зростання заробітної плати освітян. Водночас, Закон передбачає норми, які не коштують додаткових грошей, але дадуть змогу суттєво оздоровити систему освіти (дебюрократизація, оновлення змісту)

Також слід пам’ятати, що успішні держави розглядають освіту не як витратну галузь, а як інвестиційну. Розумні інвестиції в освіту завжди повертаються зростанням ВВП і суспільним розвитком країни.

Забезпечення системності освітніх реформ

Закон "Про освіту" є базовим у  законодавчому забезпеченні освіти. Його прийняття розблокує оновлення спеціальних законів (насамперед, "Про середню освіту" та "Про професійну освіту"), та створення нових необхідних ("Про національну систему кваліфікацій"). 

Затримки прийняття нової редакції базового Закону матимуть наслідком несистемність реформ у сфері освіти і зрештою – провал реформ.