Відкритий інтегрований урок - проект з природознавчства.

Більше 60 листів з пропозиціями і додатковий елемент формули НУШ “нове освітнє середовище” – Концепція Нової української школи пройшла громадське обговорення

Після громадського обговорення у формулу Нової української школи додали елемент “нове освітнє середовище”, а також  прописали в Концепції важливість психологічної підготовки вчителя. Про це розказала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні Колегії МОН, яка ухвалила остаточну редакцію Концепції Нової української школи.

 “Не може бути Нова українська школа без нового освітнього середовища, яке б враховувало зміни у змісті освіти, у методиках викладання та доступі до навчання, які ми запроваджуємо. Це обов’язковий елемент, і ми дуже вдячні громадськості за доповнення”, - зазначила Лілія Гриневич.

 Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень.

 Під час громадського обговорення до МОН надійшло більше 60 листів із змістовними правками і зауваженнями до Концепції. Більшість з надісланих пропозицій була врахована. Обирали ті правки, які уточнювали і посилювали Концепцію, натомість, уникали занадто дрібної деталізації або, навпаки, занадто абстрактних тверджень.

 На базі Концепції сформульовано, так звану, політичну пропозицію Уряду.  Після затвердження на засіданні КМУ, політична пропозиція стане одним з документів на основі якого формуватиметься подальша стратегія дій Уряду в напрямку реформування середньої освіти в Україні.

 Громадське обговорення також показало, які теми потребують подальшої дискусії та деталізації. Таких ключових тем п'ять - педагогіка партнерства, автономія школи і вчителя, визначення результатів навчання, механізми впровадження інновацій та питання фінансування.

 На Колегії МОН Міністр освіти і науки України також представила загальні положення Концепції та нагадала, що до кінця травня буде написано нові державні стандарти для початкової школи, орієнтовані на компетентності, якими повинні володіти учні після завершення кожного окремого етапу навчання. По всій Україні вони почнуть діяти з 2018 року, але вже у 2017-2018 навчальному році ці держстандарти пройдуть апробацію у вибраних школах по всій Україні.

 “Основна ідея нової школи полягає в тому, щоб перейти від школи знань до школи компетентностей, які включають знання, уміння та ставлення, засновані на ціннісній платформі. Відповідно до цього, мають бути оновлені державні стандарті, сформовано новий зміст освіти, запроваджені нові методики викладання, а також змінена структура школи”, - наголосила Лілія Гриневич.

 Найближчим часом на сайті МОН в розділі “Нова українська школа” з’явиться оновлений текст Концепції. З проміжною редакцією можна ознайомитись за посиланням.

МОН зацікавлено зібрати найкращі практики українських та зарубіжних експертів щодо розвитку та застосування компетентнісних підходів в освітній практиці

Критичне мислення входить до 10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ, саме тому Міністерство освіти і науки України пропонує всім бажаючим узяти участь в онлайн-курсі «Наука повсякденного мислення», що стартує 14 листопада 2016 р. на платформі Prometheus, та поділитися своїми враженнями від цього проекту.

Цей курс увійшов до ТОП-3 найкращих онлайн-курсів світу за відгуками слухачів.  Alumni Fund Ukraine організувала переклад цього курсу, тепер він доступний в україномовній версії. Це хороша можливість для того, щоб дізнатися більше про одну з ключових компетентностей – критичне мислення – та її роль у навчанні протягом життя.

«Ви отримаєте інструменти, що допоможуть навчитися мислити незалежно й аналітично, цінувати факти більше за власний досвід», - обіцяють викладачі курсу. Вони пропонують дізнатися про нові підходи у вивченні психології людського повсякденного мислення: чому люди вірять у неправдоподібні речі, як формуються і змінюються їхні погляди, чому очікування викривляють судження і як приймати більш зважені рішення.

Більше інформації про програму курсу «Наука повсякденного мислення» - на платформі Prometheus. Зареєструватися на курс можна за посиланням.

Курс є повністю безкоштовним. Усе, що може знадобитися учасникам курсу, – це доступ до мережі Інтернет на швидкості, достатній для перегляду відеолекцій. 

Цей курс розповсюджується за відкритою ліцензією Creative Commons. Авторство курсу належить проф. Джейсону Тангену та Метью Томпсону. Українська версія курсу відповідає оригінальній версії 2013 року, що була розміщена на платформі edX протягом 2014 року.

Перші відео з методичними рекомендаціями до оновленої програми з Математики вже завантажено на онлайн-платформу EdEra

На онлайн-платформі EdEra вже можна знайти відео з методичними рекомендаціями до оновлених програм початкової школи з трьох предметів – Літературного читання, Англійської мови та Математики. Про те, як розібратися в новаціях програми з Математики, у своєму вступному слові розказує  Світлана Скворцова, професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

“Ми навчаємо дітей математики не просто заради того, щоб вони опанували цей навчальний предмет, а щоб підготувати їх до майбутнього дорослого життя у швидкозмінному світі. Сьогодні неможливо уявити повсякденну і професійну діяльність людини без використання математичних методів для розв’язування проблем, тому дитина має розуміти, як використовувати математику для успішного пізнання світу”, - зазначила Світлана Скворцова.

Вона наголосила, що невід’ємним елементом вивчення математики та завданням вчителя є прищепити дитині вміння та готовність учитися впродовж життя, здатність логічно та критично мислити, використовувати свої знання у побуті та вміти працювати  в команді.

Зокрема, для цих цілей можна використовувати сюжетні задачі, які не лише допоможуть запам’ятати матеріал, а й дадуть можливість засвоїти наведені вище наскрізні вміння.

Світлана Скворцова також порадила вчителям звернути увагу на рекомендований програмою “принцип ножиць”, що допоможе максимально розкрити потенціал кожного учня, не завдаючи шкоди дитячій психіці. Коротко принцип можна сформулювати так: “давай більше – перевіряй менше”.

“У класі завжди є учні з різними пізнавальними потребами та можливостями. Як свідчать дані психологів, відмінності у навчанні учнів першого класу можуть відноситися як 1 до 10, це означає, що якщо взяти здібності найслабшої дитини за одиницю, то здібності найсильнішої вимірюватимуться 10 балами. І далі цей розрив лише збільшується, тому вчитель не може орієнтуватися на середнього учня, він повинен дати оптимальне навантаження кожному”, - наголосила професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.