Зміст
І.Опис проекту:
1.1.Актуальність проблеми.
1.2.Учасники.
ІІ.Структура проекту:
2.1.Мета проекту.
2.2.Завдання проекту.
ІІІ.Опис діяльності:
3.1.Етапи реалізації проекти.
3.2.Педагогічний аспект наступності.
3.3.Проблеми в організації наступності.
3.4. Складові наступності між дошкільною групою
та початковою ланкою.
ІV.Рекомендації:
4.1.Алгоритм роботи з питань наступності.
4.2.Модель випускника дошкільної групи.
4.3.Модель випускника першого класу.
І.Опис
проекту:
Розробка проекту зумовлена
необхідністю створення умов для переходу дитини з дитячого садка у школу, який є важливим етапом її життя, який
пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними
процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у
собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного
настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за
звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже
важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що
дитячий садок і школа є ланки єдиної системи освіти і виховання, а все те, що
чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона
раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на
конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання
принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
1.1.Актуальність
проблеми.
В останні
роки явище дезадаптації у дітей стало предметом численних медичних, психофізіологічних
і психологічних досліджень. За цих умов у нашому суспільстві дуже гостро постає
проблема соціальної адаптації та збереження психологічного здоров’я особистості.
Тому проблема соціальної адаптації дітей до школи є актуальна і потребує уваги
зі сторони психологів, учителів, вихователів, дитячих лікарів, батьків.
Вступ до школи – переломний період у
житті дитини. Він пов’язаний з
новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. У школяра має
сформуватися усвідомлення нового статусу – школяра, учня.
Період
входження дитини в нове життя називається періодом адаптації дитини до нових
умов. Тому потрібен такий підхід до цієї справи, який допоможе педагогам,
вихователям, батькам глибше зрозуміти сутність явища дезадаптації, розробити
системи роботи психологів дитячих садків і школи, вихователям , вчителям і
батькам з проблем адаптації першокласників до школи, яка включала б
профілактику, контроль за процесом адаптації, виявлення причини труднощів в
адаптації, консультування вихователів, вчителів, батьків, корекційну роботу.
1.2.Учасники.
Учасники
проекту: мешканці
мікрорайону Мар’ївського
НВК, вихованці дошкільної різновікової групи, учні 1 класу, батьки, вчителі
початкової школи , вихователі дошкільної різновікової групи , психолог, медична
сестра.
Цільова
аудиторія проекту: вихованці
дошкільної групи, учні 1 класу, батьки, вихователі та вчителі, психолог.
ІІ. Структура
проекту:
2.1.Мета
проекту.
- визначення психологічної готовності до
навчання в школі, рівня
адаптації до шкільного навчання;
- об’єднання зусилля школи, сім'ї, дитячих
закладів у виявленні психолого
– педагогічних умов соціальної адаптації майбутніх першокласників;
- розкриття сутності взаємодії вчителя,
вихователя, практичного психолога, дитячих лікарів у їх взаємодії з батьками;
- розкриття системи методів спільної роботи
вихователів, вчителів, психолога, батьків з попередження та корекції.
- забезпечення формування стійкої мотивації
кожної дитини до вступу в шкільне життя;
2.2.Завдання
проекту.
- створити
списки дітей – майбутніх першокласників;
- виявити результати діагностики готовності
дітей до школи;
- познайомити дітей зі школою та її
територією;
- провести корекційно – розвивальні заняття з
дітьми;
- провести групові та індивідуальні консультації
з батьками майбутніх першокласників з метою повідомлення корисної інформації з
організації життя дитини перед початком шкільних занять;
- створити умови для плідної праці всіх партнерів
проекту у вирішення проблеми адаптації майбутніх першокласників;
- виявити причини дезадаптації: це
неготовність до школи чи щось інше.
- підвищення ефективності супроводу
навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов
індивідуального розвитку особистості, корекція міжособистісних відносин усіх
учасників педагогічного процесу,
- провести індивідуальну роботу з дитиною з
метою максимального виявлення її творчих здібностей та умов її розвитку,
формування здорового способу життя, подолання кризових життєвих ситуацій тощо.
ІІІ.Опис
діяльності:
3.1.Етапи
реалізації проекти:
Підготовчий етап:
- проведення діагностичних
досліджень для визначення напрямку роботи з дітьми;
- підбірка методичних
рекомендацій для вчителів, психолога для визначення напрямку роботи з дітьми у
подоланні дезадаптації;
- залучення вихователів,
вчителів, батьків, громадських організацій до роботи з майбутніми
першокласниками.
Основний етап:
Підготовча робота з дітьми:
- діагностика
готовності до шкільного навчання;
- знайомство дітей зі школою та її
територією (екскурсія);
- корекційно-розвивальні
заняття з дітьми;
- “ День школи в дитячому садку”;
- проведення
відкритих занять ;
- відвідання
відкритих уроків в 1 класі;
Робота з
батьками:
- групові та
індивідуальні консультації батькам майбутніх першокласників з метою
повідомлення корисної інформації з організації життя дитини перед початком
шкільних занять;
- лекторії: “
Почуття сім’ї перед шкільним життям”, “ Критерії підготовки дитини до школи”, “
Психологічна готовність дітей до школи” ;
Узагальнюючо – аналітичний етап
- Дослідження рівня впливу
проекту на процес готовності дітей до школи.
- Діаграма – порівняння кількості
дітей з проблемами в адаптації до та після впровадження проекту.
- Підведення підсумків реалізації
проекту.
Корекційний етап:
- Моніторинг успішності реалізації проекту.
- Корекція виявлених недоліків.
- Проведення психолого –
педагогічних консультацій з учасниками проекту для внесення корективів у роботі
(відповідальні члени творчої групи, психолог, соціальний педагог)
3.2.Педагогічний аспект
наступності.
Проблема наступності між ступенями освіти стала особливо
актуальною на сучасному етапі у зв’язку з переходом на новий зміст, структуру
та 12-річний термін навчання. Адже зміст кожної освітньої галузі впроваджується
поетапно - початкова, основна, старша школа.
Для
кожного етапу розроблено базовий навчальний план, Державний стандарт і
програми. Однак без вирішення проблем наступності при відборі змісту,
організаційних форм і методів навчання може бути порушена цілісність шкільної
освіти.
Багато
фахівців - психологів і педагогів в Україні та інших країнах - уважають, що
саме від способу розв’язання цієї проблеми значною мірою залежить доля всієї
середньої освіти.
В
урядових документах, які стосуються питань навчання та виховання підростаючого
покоління, у рішеннях колегії МОН України, у різних наукових і методичних
джерелах наступність розглядається як основна передумова безперервної освіти.
Національною
доктриною розвитку освіти України у ХХІ ст. передбачається, що "державна
політика з неперервної освіти здійснюється з урахуванням світових тенденцій
розвитку освіти впродовж життя, соціально-економічних, технологічних і
соціокультурних змін".
Безперервність
освіти реалізується шляхом забезпечення наступності змісту та координації
навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти, що функціонують як
продовження попередніх і передбачають підготовку громадян для можливого
переходу на подальші ступені.
"При
переході від одного ступеня до іншого вдосконалюються функціональні механізми
психіки, типологічні властивості особистості набувають яскраво вираженої
індивідуальності, формується індивідуальний стиль діяльності. Тобто наступність
у становленні особистості виявляється в динаміці особистості, а саме: змін
властивостей, якостей учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності.".
Метою є
виявити, як причини дезадаптації учнів до навчання на кожному етапі та намітити
шляхи подолання проблем перехідного періоду можуть бути викликані двома групами
причин - недоліками в навчанні учнів дошкільної й початкової ланки та
порушеннями у сфері спілкування. Ці причини тісно взаємопов’язані. На підставі
результатів діагностики, яку практикуємо в дошкільних закладах і школах,
з’ясувалося, що готовність дитини дошкільного віку до школи та молодшого
школяра до переходу в середню ланку навчання визначають три взаємопов’язаних
компоненти: фізична готовність, інтелектуальна готовність, розумовий розвиток і
розвиток мовлення. Не менш значущою є психологічна готовність учня та вчителя
до тих труднощів, які неминуче виникають у період адаптації.
Обговорення
цих проблем призвело до висновку про необхідність кардинальних змін у системі
початкової освіти. Треба відразу підняти дитину на новий ступінь у пізнанні
світу порівняно з дошкільним життям. Необхідно організувати навчальну
діяльність дитини так, щоб у процесі цієї діяльності в дитини виникав ряд
навчальних дій, які поступово перетворюються в цілісну пошукову діяльність.
Навчання як процес здобуття знань і навчальна діяльність - різні речі.
Навчальна діяльність - це діяльність самозмінювання. Якщо нам удається сформувати її в
дитини, то та звільняється від нашої допомоги і крокує сама. Вона навчилась
учитися.
За
таким навчальним процесом стоїть принципово нова педагогічна технологія,
діалогічна форма спілкування вчителя з дітьми та дітей між собою. В умовах
колективної пошукової діяльності діти вчаться не тільки мислити, а й спілкуватись.
Вони оволодівають способами співдружності у процесі розв’язання навчальних
завдань.
Вихователям
дошкільних навчальних закладів для збереження наступності необхідно:
проблему наступності та підготовки дитини до школи
розглядати з позицій теоретичних і методичних аспектів сучасних компонентів
дошкільної та початкової шкільних ланок;
сприяти збереженню та зміцненню фізичного та
психічного здоров’я дошкільнят.
Учителям початкових класів:
дотримуватись беззаперечного виконання вимог
навчальних програм до знань, умінь і навичок учнів початкових класів на кінець
навчального року;
досконало вивчити базовий компонент дошкільної
освіти, програми базових дисциплін з метою подолання розбіжностей у вимогах до
рівня навчальних досягнень учнів;
вивчити індивідуальні особливості, навчальні та
пізнавальні можливості майбутніх першокласників, їх творчий потенціал з метою
його подальшого розвитку;
застосовувати як основний ігровий метод навчання,
збільшити обсяг різних видів самостійних робіт як обов’язкового етапу уроку.
3.3.Проблеми
в організації наступності.
Критерієм
нормальної адаптованості дитини до шкільного навчання є її позитивне ставлення
до школи, розуміння пояснюваного вчителем навчального матеріалу, самостійність,
здатність зосереджувати увагу при виконанні завдань, охоче виконання
громадських обов'язків і доброзичливе ставлення до однокласників. Усе це
засвідчує належну ефективність процесу соціальна-психологічної адаптації до
школи - активного пристосування дитини до класу, вчителя, свого місця у школі.
Високий
рівень адаптації дитини забезпечують виховання її у повній сім'ї, у якій нема
конфліктних ситуацій; належний рівень освіти батька й матері, правильні методи
виховання у сім'ї; позитивне ставлення до дітей вихователя групи; позитивне
ставлення до дітей учителя першого класу; функціональна готовність дитини до
навчання у школі; сприятливий статус дитини у групі до вступу в перший клас;
задоволеність спілкуванням із дорослими; адекватне усвідомлення свого становища
в групі однолітків. З урахуванням цього грузинський педагог-новатор Шалва
Амонашвілі стверджував, що дітей-шестиліток потрібно готувати не просто до
школи (навчання читання, письмо, лічба), а готувати до ролі учнів, щоб вони
розуміли свою нову позицію, нову роль вчителя, значення і зміст його вимог і
оцінок.
Про
наявність внутрішньої позиції школяра свідчать позитивне ставлення до вступу в
школу як до природного і обов'язкового явища в своєму житті; уявлення про школу
та шкільний зміст занять, інтерес до занять з навчання грамоти і лічби; надання
переваги колективним заняттям над індивідуальними; позитивне ставлення до вимог
дисциплінованої поведінки, очікування оцінки; визнання авторитету вчителя.
Період
соціально-психологічної адаптації триває від 10-18 днів до 1-3 місяців і
супроводжується змінами в емоційній сфері дитини (зростання внутрішньої
напруженості, рівня тривожності, імпульсивна взаємодія з дорослими тощо).
Низький рівень адаптації проявляється у негативному ставленні до шкільного
навчання, переважанні негативного настрою, відсутності інтересу до навчальних
занять, недбалому виконанні завдань, небажанні самостійно працювати. Це
засвідчує факт шкільної дезадаптації дитини - прояву психогенного формування
особистості, що зумовлений особливостями її об'єктивного і суб'єктивного
статусу в школі та сім'ї і може спричинити порушення навчальної діяльності в
майбутньому.
Труднощі
адаптації дитини до шкільного навчання зумовлені нерівномірністю розвитку
пізнавальної сфери та довільної регуляції поведінки. Діти, які не встигають за
шкільним ритмом, потребують особливої уваги, індивідуальної роботи вчителя.
Складно адаптуються також діти з недорозвиненою дрібною моторикою. Нерідко вони
відзначаються достатнім, навіть високим рівнем мовленнєво-мислительних операцій,
тому дорослі не відразу звертають увагу на їх труднощі в оволодінні письмом (С.
Ладивір). Особливо важко
першокласникам, які мають проблеми розвитку мовлення, мислительних операцій
(порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, умовисновки, розмірковування).
З
огляду на це в роботі зі старшими дошкільниками вихователі повинні уважно
аналізувати особливості їхнього розвитку, прогнозувати імовірні проблеми в
школі, спрямовувати зусилля на розвиток їхніх знань, умінь і навичок, що
максимально полегшило б адаптацію в шкільному середовищі.
Проблема наступності у навчанні дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку є однією з актуальних у педагогічній теорії та
практичній діяльності сучасної неперервної освіти.
Дослідження
Л. Венгера, О. Запорожця, Г. Костюка, М. Лісної, М. Поддьякова та ін.
обґрунтовують створення психологічної теорії розвитку дошкільника, необхідність
визначення етапу його до шкільного навчання, а також психологічної готовності
до навчання у початковій школі.
Тож у контексті досліджуваної проблеми
вважаємо за доцільне зосередити увагу саме на наступності у навчанні, яка
забезпечує можливість переходу від одних ступенів освіти до інших. Наступність
розглядається як один з найголовніших психолого-дидактичних принципів, який
передбачає встановлення взаємозв’язків, зокрема, між дошкільною ланкою освіти
та початковою школою. Така взаємозалежність та взаємна орієнтація двох
послідовних освітніх ланок забезпечує процесам навчання та розвитку неперервний
та перспективний характер.
Тому
освітні програми для дошкільних навчальних закладів, які спрямовують
навчально-виховний процес у них, мають повинні розроблятися з обов’язковим
урахуванням певного комплексу вимог. Водночас програми навчання дітей у
початковій школі мають бути зорієнтовані на підготовку, яку забезпечують
дошкільні навчальні заклади. Такі вчені, як В. Давидов, І. Гарамова, О.
Уланова, О. Рейпольська справедливо вважають, що наступність полягає у
збереженні зв’язку між побудовою навчальних предметів у початковій ланці освіти
та тими життєвими знаннями, які набуті дитиною під час перебування у
дошкільному навчальному закладі.
Загальновідомим є те, що навчання у початковій
школі спирається на ті досягнення в розвитку дитини, з якими вона це навчання
починає
(Г. Костюк).
Відомий вчений, психолог О. Запорожець досліджував питання розвитку та
підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у початковій школі.
Особливого значення він надавав дошкільній ланці освіти, а саме перебуванню
дітей у старшій та підготовчій до школи групах дошкільного навчального закладу,
де, з одного боку, підсумовуються та узагальнюються досягнення у вихованні
дитини в ранньому та дошкільному дитинстві, а, з іншого боку, здійснюється
перехід до якісно нового вікового періоду, до навчання у початковій школі.
Проблема
наступності у навчанні була предметом досліджень таких науковців, як М.
Корольова, І. Лур’є, К. Нєшков та ін. Вони розуміють наступність як систему
цілеспрямованих та різноманітних психолого-педагогічних дій, як інструмент, що
дозволяє проникнути до суті дидактико-методичних проблем, досліджувати та
керувати багатостороннім процесом навчання, тощо. Учені вважають, що
наступність може бути досягнута завдяки відповідності способу навчання віковим
особливостям дітей. Адже тільки послідовне здійснення наступності надає
навчанню перспективний характер, при якому навчальний матеріал розглядається не
ізольовано від подальшого його детальнішого вивчення у школі, але з
обов’язковим глибоким орієнтуванням на наступне навчання.
Так,
психолого-педагогічними дослідженнями встановлено, що в основі будь-якої
діяльності лежить готовність людини до її виконання. Готовність - це система
знань, умінь та навичок, сутність якої певною мірою визначається специфікою
діяльності, показником якої вона є і яка формується на основі зовнішніх і
внутрішніх умов.
3.4.
Складові наступності між дошкільною групою та початковою ланкою.
• методична робота;
• спільна робота
вихователів та практичного психолога школи;
• робота з батьками
майбутніх першокласників;
• робота з
майбутніми першокласниками;
• адаптація до
початкової школи;
•
психолого-педагогічні рекомендації щодо розв'язання проблеми шкільної
дезадаптації.
ІV.Рекомендації:
4.1.Алгоритм
роботи з питань наступності.
• Знайомство вчителів із майбутніми
першокласниками. Відвідування груп у дошкільному закладі.
•
Проведення спільних нарад, засідань педагогічних рад.
•
Спільне засідання методичного об’єднання вчителів початкової школи та
вихователів дошкільного навчального закладу.
•
Проведення загальних батьківських зборів.
•
Консультування батьків щодо готовності дітей до навчання в школі.
• Взаємовідвідування занять та уроків
учителями початкової школи та вихователями.
•
Екскурсія по школі вихованцями дошкільного закладу.
•
Спільні виховні заходи.
•
Підготовка рекомендацій для батьків.
•
Діагностування майбутніх першокласників.
•
Підсумкові збори батьків майбутніх першокласників.
4.2.Модель
випускника дошкільної групи.
•
Сформовані базові якості особистості.
• Фізичне, психічне, морально-духовне
здоров'я.
• Компетентність у сферах
життєдіяльності.
• Збалансованість прагнення до
самореалізації, саморозвитку.
• Сформованість цілісного бачення
світу.
• Володіння елементарними формами
саморегуляції поведінки і діяльності.
• Розвиненість почуттєвої сфери.
• Елементарні форми логічного
мислення.
• Оптимістичне ставлення до життя.
• Віра у власні можливості.
• Володіння раціональними способами
самоорганізації.
• Розвиток уяви як передумови
креативності.
• Здатність здійснювати найпростіші
форми контролю власної діяльності.
• Загально-навчальні вміння і навички:
організаційні, загально пізнавальні,
загально мовленнєві, контрольно-оцінні.
4.3.Модель
випускника першого класу.
•
Уміє будувати стосунки з дорослими, однолітками, доброзичливий.
• Має уявлення про здоровий спосіб
життя, елементарні культурні-гігієнічні навички, працездатність, розвинені рухові й моторні
навички.
• Володіє доступними видами
суспільно-корисної праці.
• Знає елементарні правила безпечного
поводження при взаємодії з іншими людьми, правила поведінки на вулиці, у
побуті.
• Дисциплінований, знає правила
поведінки у громадських місцях.
• Виявляє емоційно-позитивне ставлення
до природи, має початкові знання про
цілісність світу, про місце у ньому людини.
• Уміє зосередите свою увагу на
запропонованому матеріалі й діяти відповідно до вказівок педагога.
• Володіє наочно-образною пам'яттю.
• Має розвинену тонку моторику й
сенсомоторну координацію.
• Розвиток навчальних та пізнавальних
інтересів, допитливості, освоєння загальнонавчальних умінь і навичок:
• уміє правильно і свідомо читати
цілими словами;
• списувати текст, записувати під
диктовку;
• правильно вимовляє звуки;
• розвинені фонематичний слух і
мовлення;
• підтримує бесіду;
• оперує математичними діями в межах
20;
• розв'язує прості завдання;
• має поняття про геометричні фігури;
• розуміє різні схематичні зображення;
• самостійно експериментує з кольором,
формою;
• свідомо реагує на музику різного
характеру.
Додатки.
Орієнтовний план роботи початкової
школи і дошкільного навчального закладу на 2015-2016 н.р.
Мета.
Досягти цілісності, послідовності та перспективності педагогічного процесу,
забезпечуючи наступність на основі єдиної організаційної, методичної
психодіагностичної і корекційно-розвивальної роботи.
Організаційна робота
1.
Організація предметно-розвивального середовища і життєвого простору з метою
забезпечення різноманітної діяльності дітей дошкілля і початкової школи з
урахуванням їхніх вікових та індивідуальних інтересів.
Вересень
Вихователі
дошкільної групи, вчителі початкової школи:
2.
Впровадження нових форм організації діяльності дітей.
3.
Проведення екскурсій, спільних заходів для дошкільнят і учнів початкової школи
(запрошення дошкільнят до шкільної бібліотеки, спортивної та актової зали; на
свято Першого та Останнього дзвоника тощо),
Заступник
ВР, вихователі довкілля, вчителі початкової школи:
4.
Забезпечення єдиного підходу під час формування у дітей основних постійно
життєвих компетентностей.
5.
Проведення вчасного медогляду дітей, аналіз даних про стан здоров'я та рівень
фізичного розвитку дошкільнят та учнів 1-х класів.
Адміністрація, вихователі довкілля, вчителі початкової школи
6.
Адміністративний контроль за адаптацією першокласників.
І
семестр
Адміністрація
Методична
робота
1.Робота
вчителів початкових класів і вихователів у спільному засіданні методичного
об’єднання.
Заступник
директора з НВР
2.
Проведення спільного семінару з питань
наступності та адаптації дітей до навчання у школі. Обговорення інноваційних
технологій; результатів моніторингу тощо.
Квітень
Заступник директора з НВР
3.
Вивчення та аналіз програми розвитку дитини у дошкільний період і в початковій
школі; вимог, визначених у нормативних документах.
Листопад
Вихователі
дошкільного навчального закладу
Вчителі
початкової школи
4.
Взаємовідвідування занять у дошкільній групі учителями початкової школи;
відвідування уроків у 1-4 класах вихователями .
Лютий - березень
Вихователі
дошкільної групи
Вчителі
початкової школи
5.
Вивчення індивідуальних та психо-фізичних особливостей кожної дитини, рівня її
розвитку, починаючи зі старшої групи дошкільного закладу .
Постійно
Вихователі
дошкільної групи
Вчителі
початкової школи
Психодіагностична
та корекційно-розвивальна робота
1.
Проведення психодіагностичної роботи з дітьми 5-6-річного віку, спрямованої на
виявлення рівня та особливостей розвитку дитини, її готовності до навчання.
Квітень - травень
Практичний
психолог
2.
Визначення для кожної дитини індивідуальної програми розвитку і корекції.
Проведення корекційно-розвивальних занять з дітьми 5-6-річного віку.
Травень
Практичний
психолог
3.
Проведення обстеження дошкільнят логопедом. Консультації, заняття з дітьми.
Щоквартально
Логопед
4.
Організація медико-психолого-педагогічного контролю за динамікою розвитку учнів
1-х класів з метою вирішення проблеми адаптації. Здійснення моніторингу.
Вересень - жовтень
Практичний
психолог
5.
Організація спеціальних занять з дітьми, які не відвідують дошкілля.
За графіком
Вихователі
дошкільної групи
Практичний
психолог
Робота
з батьками
1.
Участь педагогів школи в батьківських зборах дошкільної групи.
За графіком
Вчителі
початкових школи
2.
Організація психолого-педагогічних консультацій для батьків.
Постійно
Вихователі
дошкільної групи
Вчителі
початкової школи
Практичний
психолог
3.
Обладнання куточків для батьків у дошкільній групі (матеріали з тем «Підготовка
дітей до школи», «Що повинен знати й уміти першокласник» тощо).
Лютий
Вихователі
дошкільної групи
4.
Організація занять для батьків майбутніх першокласників.
Квітень
Вихователі
дошкільної групи
Вчителі
початкової школи
Практичний
психолог
5.
Організація педагогічного всеобучу батьків через публікації на сайті школи під
рубрикою «Готуємося до школи».
Квітень
Заступник директора з НВР
Заходи
щодо комплектації 1 класу і вивчення адаптації дітей
Серпень
1.
Уточнення списків учнів 1-х класів.
2.
Організаційні збори учнів 1-х класів та їхніх батьків.
3.
Аналітична нарада «Організація спільної роботи на основі скоординованих програм
з підвищення рівня адаптації шестирічок».
Вересень
1.Наказ
про зарахування дітей до 1 класу
2.Обстеження
першокласників логопедом.
3.
Вивчення наступності навчання і соціально-педагогічної адаптації першокласників
(первинне).
4.
Діагностика рівня готовності учнів 1класу до навчання (вхідний контроль).
5.
Взаємовідвідування занять у ДНЗ і уроків у 1класі.
Жовтень
1.
Проведення зборів батьків майбутніх першокласників «Наша школа: традиції,
досягнення, перспективи».
2.
Підготовка первинних списків майбутніх першокласників.
3.
Індивідуальна корекційна робота з учнями 1 класу, у яких виявлено дезадаптацію.
Листопад
І.
Проведення Дня відкритих дверей у школі для майбутніх першокласників та їхніх
батьків. Свято «Пригоди в країні Знань».
2.
Екскурсія вихованців дошкільної групи по школі.
Грудень - січень
Лютий
1.
Психолого-педагогічний консиліум за результатами відвіданих занять і
діагностики першокласників.
2. Проведення відкритих занять у ШМП для
батьків.
3.
Уточнення списків майбутніх першокласників за даними ДНЗ та обліку дітей, що
мешкають у мікрорайоні школи.
Березень
1.
Взаємовідвідування занять у дошкільній групі та
уроків у 1 класі.
2.
Анкетування батьків майбутніх першокласників (побажання щодо навчання і
виховання у школі).
2.
Робота з індивідуальними картами особистісного розвитку дітей (проводиться
протягом року).
Квітень
1.
Проведення моніторингу успішності навчання першокласників.
2.
Психолого-педагогічна діагностика першокласників, вивчення результативності
роботи з підвищення рівня адаптації (повторна).
3.
Педагогічна нарада «Результативність спільної роботи учителів і вихователів у
вирішенні проблеми адаптації і наступності навчання».
Травень
1.Діагностика
соціально-психологічної готовності майбутніх першокласників до навчання.
2.
Співбесіда учителів, лікаря, психолога, логопеда
з
батьками майбутніх першокласників щодо готовності їхніх дітей до навчання у
школі.
3.Узагальнення
аналітико-діагностичних матеріалів. Нарада при директорові.
4.
Комплектація 1 класу з урахуванням діагностики.
5.
Створення наскрізних програм з наступності між дошкільною групою і початковою
школою;
6. Окреслення
напрямків своєї роботи з учнями, спираючись на поради батьків,
психологів, вихователів тощо.
Методичні рекомендації щодо збереження
наступності між дошкільною і початковою ланками освіти
Наступність забезпечує поступовий перехід
від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно набутого дитиною
досвіду з попереднім. З одного боку, навчально-виховна робота в дошкільному
навчальному закладі орієнтується на вимоги, які висуватимуть до дітей у школі,
а з іншого – на те, що вчитель має опиратися на досягнутий старшими
дошкільнятами рівень розвитку, на здобуті в дошкільному навчальному закладі та
сім’ї знання, навички й досвід дітей, на активне використання їх у
навчально-виховному процесі. Учням допомагають подолати психологічні проблеми,
адаптуватися до нових умов, що підвищує ефективність виховання і навчання
учнів.
Особливого значення надають вивченню
навчальних програм, єдності методів і форм навчання у дошкільному навчальному
закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються у процесі
навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в
початковій школі. А навчання у початковій школі поглиблює та вдосконалює набуті
в дитячому садку знання, уміння й навички.
Керівникам навчальних закладів необхідно створити
умови для реалізації в освітньому процесі єдиної, динамічної, перспективної
системи особистісного творчого зростання дитини. З цією метою між освітніми
закладами щороку необхідно укладати угоди про співпрацю, де зазначаються права
та обов’язки дошкільного і загальноосвітнього навчального закладу, складається
і затверджується щорічний план спільної роботи. Адже мета дошкільної освіти –
всебічний загальний розвиток дитини,
визначений Базовим компонентом дошкільної освіти відповідно до потенційних
вікових можливостей і специфіки дитинства як самооцінного періоду життя людини.
А мета освіти у початковій школі – продовжити всебічний загальний розвиток
дітей з урахуванням специфіки шкільного життя поряд з освоєнням найважливіших
навчальних навичок у читанні, письмі, математиці тощо. Як у дошкільному
закладі, так і в школі освітньо-виховний процес орієнтований на становлення
особистості дитини: розвиток її компетентності, креативності, ініціативності,
самостійності, відповідальності, довільності, волі й безпеки поведінки,
самоусвідомлення і самооцінки.
З метою підвищення рівня компетентності
педагогів у розв’язанні проблеми наступності, щодо ігрових форм навчальної
діяльності дошкільників і учнів початкових класів необхідно спланувати
індивідуальні, колективні і нетрадиційні форми методичної роботи за трьома
напрямами:
- інформаційно – просвітницьким;
- методичним;
- практичним.
Варто провести спільні засідання вчителів
початкових класів і вихователів дошкільних навчальних закладів, тематичні
виставки, майстер-класи, міські семінари-практикуми. Здійснити анкетування
педагогічних працівників дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з
питань усебічного розвитку особистості дитини.
Ефективні форми
спільної діяльності:
- дні «відчинених» дверей у школі та
дошкільному закладі;
- відвідування свят у школі (День знань, свято
Букваря, Останнього дзвоника);
- організація та
проведення спільних виставок, конкурсів, театралізованих вистав, спортивних
змагань, концертів тощо;
- система відвідування вчителями початкових
класів старших груп (своїх майбутніх учнів);
- спостереження за діяльністю дітей на заняттях
та поза ними;
- бесіди з дітьми та їхнім вихователем;
- створення школи майбутнього першокласника;
- ремонт і виготовлення іграшок.
Рекомендовані види
діяльності:
1. Спільні засідання
педагогічних рад, на яких аналізують результати підготовки до школи, помилки та
прорахунки, прогнозують подальшу співпрацю школи та дошкільного закладу,
розглядають актуальні питання: «Забезпечення наступності в роботі дитячого
садка та школи», «Функціональна готовність дитини до школи», «Активізація
пізнавальної діяльності в процесі підготовки дітей до школи», «Новизна і
нетрадиційність у прийомах і методах роботи з дітьми», «Підготовка руки дитини
до письма», «Проблеми комунікативної діяльності дошкільнят», «Створення
загального сприятливого фону для розвитку дітей», «Створення сприятливих умов
для подальшого повноцінного розвитку надбань дошкільного віку та формування
новоутворення молодшого шкільного віку – навчальної діяльності як основної».
2. Спільні консультації «Дитячий садок, сім’я,
школа - суб’єкти педагогічної діяльності», «Серйозна дилема: самостійність та
її межі».
3.
Взаємовідвідування вихователями та вчителями занять (уроків) із подальшим
обговоренням, семінари-практикуми з вивчення певних методик, тренінги
педагогічного спілкування, проведення спільних педагогічних нарад, виставок,
взаємоконсультування педагогами, обмін педагогічним досвідом.
4. Засідання круглого столу для вихователів та
вчителів початкових класів із проблеми «Логіко-математична компетентність
дитини: наступність дошкілля та школи».
5. Педагогічна
конференція з проблеми «Взаємозв’язок і взаємоузгодженість. Наступність
дошкільної та початкової освіти». На основі моніторингу рівня професійної
компетентності педагогічних працівників практикуються різні форми методичної
роботи.
6. Проведення спільних батьківських зборів:
«Підготовка дитини до школи», «Організація роботи з дітьми вдома», «Шляхи
адаптації дитини до навчання у школі».
6. День «відчинених дверей»
Отже, головна умова
забезпечення наступності в освіті – це тісна взаємодія педагогічних і
батьківських колективів. Основою такого зв’язку є довіра, взаємоповага, любов
до дитини, увага до її індивідуальних особливостей, турбота про її гармонійний
розвиток.
Висновки:
Таким чином організацію роботи з наступності між
дошкільною та початковою освітою слід вбачати в:
-
Створенні
системи безперервного навчання, що забезпечує ефективне поступальний розвиток
дитини, її успішне навчання і виховання на основі зв'язку та узгодженості
компонентів освіти (цілей, завдань, змісту, методів, засобів і форм
організації);
-
Створенні
умов, сприятливих для адаптації до шкільного навчання, емоційного благополуччя,
розвитку індивідуальності кожної дитини;
-
Розробці
навчальних програм для дошкільного віку;
-
Створенні
комплексу навчально-методичної документації;
-
Створенні
нових творчих майстерень і проектів.
1.
Дошкільна
група.
2.
Початкова
школа.
3.
Адаптація
учнів 1 класу.
4.
Школа
майбутніх першокласників.
5.
Для
батьків.
6.
Методична
робота.
