Інструктивно-методичні рекомендації
щодо забезпечення наступності
дошкільної та початкової освіти
Додаток
до листа МОН
України
від 19.04.2018 № 1/9-249
Забезпечення неперервності здобуття людиною освіти є
можливим за умови реалізації принципів перспективності і наступності між
суміжними ланками освіти, зокрема дошкільною і початковою. З переходом
загальної середньої освіти на нові терміни, структуру та зміст навчання
актуалізується питання пошуку шляхів забезпечення цілісного розвитку
особистості на різних рівнях освіти.
Концептуальні засади
реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до
2029 року проголошують
побудову освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних,
психологічних, інтелектуальних особливостей дитини кожної вікової групи. Серед
ключових компонентів формули Нової української школи:
•
новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для
успішної самореалізації дитини в суспільстві;
•
наскрізний процес виховання,
спрямований на формування соціально-моральних цінностей;
•
педагогіка, що грунтується на
партнерстві між учнем, учителем і батьками;
•
дитиноцентризм, орієнтація на
потреби учня в освітньому процесі;
•
нова структура школи, що
сприятиме засвоєнню нового змісту і формуванню життєвих компетентностей;
•
сучасне освітнє середовище, яке забезпечить
необхідні умови, засоби і технології навчання учнів, освітян і батьків у
закладі освіти та поза його межами.
Тенденції розвитку дошкільної та
початкової освіти в умовах реформування
загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато
спільного. Зокрема, гуманізм як норма поваги до особистості, доброзичливе,
бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля; визнання самоцінності
кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; урахування
індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини; опора на
досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих умов для
формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної
спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки,
самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до
тих, хто її оточує; забезпечення реалізації можливостей дитини тощо.
У Базовому компоненті дошкільної освіти (у редакції
2012р.) та Державному стандарті початкової освіти (2018 р.) визначається
пріоритетність особистісно-орієнтованого, компетентнісного, діяльнісного,
середовищного підходів до розв’язання основних завдань дошкільної та початкової
освіти. Обидва документи покликані забезпечити становлення особистості дитини,
її фізичний, комунікативний, пізнавальний, соціально-моральний,
художньо-естетичний, креативний розвиток, набуття нею практичного досвіду.
Державним стандартом початкової освіти
окреслені такі ключові компетентності: вільне володіння державною мовою,
здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, математична компетентність,
компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, інноваційність,
екологічна, інформаційно-комунікаційна, культурна, громадянські та соціальні
компетентності, підприємливість та фінансова грамотність, навчання впродовж
життя. Зазначені компетентності формуються на основі компетентностей, що
закладені у дошкільному віці: здоров’язбережувальної, комунікативної,
предметно-практичної, ігрової, сенсорно-пізнавальної, природничо-екологічної,
художньо-продуктивної, мовленнєвої, соціальної, особистісно-оцінної (згідно
Базового компонента дошкільної освіти).
