МОН заборонило деякі види шкільної звітності

Міністерство освіти і науки доручило департаментам освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій припинити практику звітування, яке не передбачено законодавством, загальноосвітніми навчальними закладами про проведення виховних, позаурочних та позашкільних заходів. Відповідна норма міститься у наказі відомства щодо результатів дослідження «Діти і папери, як досягти балансу в школі».

Також державні адміністрації мають припинити необхідність дублювання на паперовому носії документів, що складені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Моніторинг виконання зазначених рішень та реагування на виявлені випадки порушень покладено на департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН.

Як відомо, проект EdCamp, який має на меті подолати бюрократичні процеси в українській школі, представив проміжний звіт за результатами опитування педагогів та шкільних адміністраторів, що здійснювався в рамках ініціативи «Діти і папери: як досягти балансу у школі?».

Аналіз опитування свідчить про те, що вчителі та адміністратори шкіл витрачають на шкільну «паперову творчість» значну частину свого робочого часу, а на друк документів щороку витрачаються мільйони гривень.

Відкритий інтегрований урок - проект з природознавчства.

Більше 60 листів з пропозиціями і додатковий елемент формули НУШ “нове освітнє середовище” – Концепція Нової української школи пройшла громадське обговорення

Після громадського обговорення у формулу Нової української школи додали елемент “нове освітнє середовище”, а також  прописали в Концепції важливість психологічної підготовки вчителя. Про це розказала Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні Колегії МОН, яка ухвалила остаточну редакцію Концепції Нової української школи.

 “Не може бути Нова українська школа без нового освітнього середовища, яке б враховувало зміни у змісті освіти, у методиках викладання та доступі до навчання, які ми запроваджуємо. Це обов’язковий елемент, і ми дуже вдячні громадськості за доповнення”, - зазначила Лілія Гриневич.

 Нове освітнє середовище – це сучасний простір, сукупність умов, засобів і технологій для комфортного навчання учнів, вчителів і самих батьків. Такий освітній простір буде створено не лише у стінах навчального закладу, а й усюди, де перебуває учень.

 Під час громадського обговорення до МОН надійшло більше 60 листів із змістовними правками і зауваженнями до Концепції. Більшість з надісланих пропозицій була врахована. Обирали ті правки, які уточнювали і посилювали Концепцію, натомість, уникали занадто дрібної деталізації або, навпаки, занадто абстрактних тверджень.

 На базі Концепції сформульовано, так звану, політичну пропозицію Уряду.  Після затвердження на засіданні КМУ, політична пропозиція стане одним з документів на основі якого формуватиметься подальша стратегія дій Уряду в напрямку реформування середньої освіти в Україні.

 Громадське обговорення також показало, які теми потребують подальшої дискусії та деталізації. Таких ключових тем п'ять - педагогіка партнерства, автономія школи і вчителя, визначення результатів навчання, механізми впровадження інновацій та питання фінансування.

 На Колегії МОН Міністр освіти і науки України також представила загальні положення Концепції та нагадала, що до кінця травня буде написано нові державні стандарти для початкової школи, орієнтовані на компетентності, якими повинні володіти учні після завершення кожного окремого етапу навчання. По всій Україні вони почнуть діяти з 2018 року, але вже у 2017-2018 навчальному році ці держстандарти пройдуть апробацію у вибраних школах по всій Україні.

 “Основна ідея нової школи полягає в тому, щоб перейти від школи знань до школи компетентностей, які включають знання, уміння та ставлення, засновані на ціннісній платформі. Відповідно до цього, мають бути оновлені державні стандарті, сформовано новий зміст освіти, запроваджені нові методики викладання, а також змінена структура школи”, - наголосила Лілія Гриневич.

 Найближчим часом на сайті МОН в розділі “Нова українська школа” з’явиться оновлений текст Концепції. З проміжною редакцією можна ознайомитись за посиланням.

МОН зацікавлено зібрати найкращі практики українських та зарубіжних експертів щодо розвитку та застосування компетентнісних підходів в освітній практиці

Критичне мислення входить до 10 КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ, саме тому Міністерство освіти і науки України пропонує всім бажаючим узяти участь в онлайн-курсі «Наука повсякденного мислення», що стартує 14 листопада 2016 р. на платформі Prometheus, та поділитися своїми враженнями від цього проекту.

Цей курс увійшов до ТОП-3 найкращих онлайн-курсів світу за відгуками слухачів.  Alumni Fund Ukraine організувала переклад цього курсу, тепер він доступний в україномовній версії. Це хороша можливість для того, щоб дізнатися більше про одну з ключових компетентностей – критичне мислення – та її роль у навчанні протягом життя.

«Ви отримаєте інструменти, що допоможуть навчитися мислити незалежно й аналітично, цінувати факти більше за власний досвід», - обіцяють викладачі курсу. Вони пропонують дізнатися про нові підходи у вивченні психології людського повсякденного мислення: чому люди вірять у неправдоподібні речі, як формуються і змінюються їхні погляди, чому очікування викривляють судження і як приймати більш зважені рішення.

Більше інформації про програму курсу «Наука повсякденного мислення» - на платформі Prometheus. Зареєструватися на курс можна за посиланням.

Курс є повністю безкоштовним. Усе, що може знадобитися учасникам курсу, – це доступ до мережі Інтернет на швидкості, достатній для перегляду відеолекцій. 

Цей курс розповсюджується за відкритою ліцензією Creative Commons. Авторство курсу належить проф. Джейсону Тангену та Метью Томпсону. Українська версія курсу відповідає оригінальній версії 2013 року, що була розміщена на платформі edX протягом 2014 року.

Перші відео з методичними рекомендаціями до оновленої програми з Математики вже завантажено на онлайн-платформу EdEra

На онлайн-платформі EdEra вже можна знайти відео з методичними рекомендаціями до оновлених програм початкової школи з трьох предметів – Літературного читання, Англійської мови та Математики. Про те, як розібратися в новаціях програми з Математики, у своєму вступному слові розказує  Світлана Скворцова, професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

“Ми навчаємо дітей математики не просто заради того, щоб вони опанували цей навчальний предмет, а щоб підготувати їх до майбутнього дорослого життя у швидкозмінному світі. Сьогодні неможливо уявити повсякденну і професійну діяльність людини без використання математичних методів для розв’язування проблем, тому дитина має розуміти, як використовувати математику для успішного пізнання світу”, - зазначила Світлана Скворцова.

Вона наголосила, що невід’ємним елементом вивчення математики та завданням вчителя є прищепити дитині вміння та готовність учитися впродовж життя, здатність логічно та критично мислити, використовувати свої знання у побуті та вміти працювати  в команді.

Зокрема, для цих цілей можна використовувати сюжетні задачі, які не лише допоможуть запам’ятати матеріал, а й дадуть можливість засвоїти наведені вище наскрізні вміння.

Світлана Скворцова також порадила вчителям звернути увагу на рекомендований програмою “принцип ножиць”, що допоможе максимально розкрити потенціал кожного учня, не завдаючи шкоди дитячій психіці. Коротко принцип можна сформулювати так: “давай більше – перевіряй менше”.

“У класі завжди є учні з різними пізнавальними потребами та можливостями. Як свідчать дані психологів, відмінності у навчанні учнів першого класу можуть відноситися як 1 до 10, це означає, що якщо взяти здібності найслабшої дитини за одиницю, то здібності найсильнішої вимірюватимуться 10 балами. І далі цей розрив лише збільшується, тому вчитель не може орієнтуватися на середнього учня, він повинен дати оптимальне навантаження кожному”, - наголосила професор ПНПУ ім. К. Д. Ушинського.

Проект Закону "Про освіту": основні тези

Український парламент у першому читанні ухвалив проект закону «Про освіту». Документ очікує доопрацювання у профільному у Комітеті з питань науки і освіти, після чого його буде винесено на розгляд парламентарів для прийняття закону в цілому. Пропонуємо Вам резюме до законопроекту, підготовлене Міністерством освіти і науки.

В українському суспільстві наростає незадоволення системою освіти. Зростає кількість громадян, які прагнуть здобувати освіту для дітей чи для себе за кордоном. Зростає кількість дітей, яких забирають на домашнє навчання через незадоволення середньою школою. 

Ключова проблема системи освіти в Україні – невідповідність змісту і форм освіти вимогам 21-го століття.

Від цього походить низка проблем:

1. Українська система освіти не відповідає європейській  і кращим світовим системам;
2. Забюрократизованість системи на всіх рівнях, збереження основних елементів управління з радянських часів;
3. Критично низький соціальний статус вчителя;
4. Нераціональне використання бюджетних коштів внаслідок домінування в системі освіти неринкових економічних відносин, сприятливе середовище для зловживань і корупції;
5. Вкрай низька ефективність освіти, відсутність системи забезпечення якості освіти.

Законопроектом "Про освіту", поданим Урядом до Верховної Ради України, пропонується повне чи часткове вирішення цих проблем і здійснення першого етапу кардинального реформування освіти.

Пріоритетність прав здобувачів освіти

Відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі  проект передбачає три форми здобуття освіти: формальна, неформальна освіта і інформальне навчання. При цьому передбачено механізми визнання результатів неформальної освіти  та інформального навчання у системі формальної освіти. Це розширює можливості громадян щодо здобуття освіти. Законопроектом вперше в Україні гарантується право вибору для здобувачів освіти (батьків дітей), перш за все -  середньої, що відповідає вимогам Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 2 Першого протоколу). 

Забезпечення професійної свободи освітян 

Передбачені законом реформи мають поліпшти умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Буде обмежено втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.

Вчитель матиме свободу вибору форм проходження підвищення кваліфікації. Також буде запроваджений механізм добровільної сертифікації вчителів. Після її проходження педагоги отримуватимуть відповідну надбавку до зарплатні.

Закон передбачає підвищення соціального статусу і оплати праці вчителя.

Європейська структура системи освіти

Проектом передбачає запровадження сучасної класифікації формальної освіти, що відповідає Міжнародній стандартній класифікації освіти, прийнятій ЮНЕСКО у 2011 році (МСКО-11).

Проектом передбачається запровадження 12-річної повної загальної середньої освіти.

На сьогодні 11-річна школа на території Європи є лише в Україні, Росії та Білорусі. Ця модель не відповідає потребам сучасного суспільства. 

З метою задоволення інтересів потреб дітей та батьків та дотримання норм Конституції України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти, планується старша 3-річна профільна школа з двома групами профілів: академічні і професійні. При цьому в систему профільної старшої школи мають бути включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.

Академічний профіль середньої освіти матиме за мету продовження здобуття освіти у ВНЗ. Запровадження 12-річноі середньої освіти дозволить скоротити на більшості спеціальностей навчання за освітнім рівнем бакалавра до 3-х років. Таким чином, загальна тривалість отримання середньої освіти+бакалаврат (15 років) не зміниться.

Професійний профіль середньої освіти передбачає отримання першої професії при закінченні школи і можливість для випускника вийти на ринок праці.

Нові принципи формування змісту освіти

На зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель:

• Уряд (Міністерство) затверджує стандарти освіти на компетентнісній основі в термінах результатів навчання (що має знати, вміти, розуміти випускник певного рівня освіти);
• заклади освіти розробляють освітні програми, які мають гарантувати виконання освітніх стандартів; у випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми мають проходити акредитацію;
• розробка навчальних планів, програм навчальних курсів відноситься до академічної автономії закладів освіти.

Для плавного переходу до нової системи в середній освіті передбачено можливість розробки Урядом типових освітніх програм.

Такий порядок дозволить уникнути перевантаження здобувачів освіти навчальним матеріалом другорядного значення,  дозволить активізувати творчий потенціал кращих педагогів і педагогічних колективів і створить в системі основу для здорової конкуренції.

Створення системи забезпечення якості освіти

В сучасній українській системі освіти немає незалежних інституцій оцінювання якості освіти. Той, хто має забезпечувати якість (управління освіти), сам себе і контролює. 

Законопроектом передбачається перехід до сучасної європейської моделі системи забезпечення якості освіти. Чим більше повноважень з управління освітою передається на місця, тим більш централізованим і незалежним має стати контроль за якістю освіти.  

На базі Державної інспекції навчальних закладів має бути створено Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого відійдуть питання акредитації (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти. При цьому органи місцевого самоврядування мають бути позбавлені права проводити інспектування закладів освіти.

Для об’єктивного оцінювання якості освіти передбачено створення установ зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання.

Передбачено систему моніторингу якості освіти.

Національна система кваліфікацій

Система освіти в Україні драматично відірвана від ринку праці. Це збільшує молодіжне безробіття і не сприяє конкурентоспроможності держави.

Україна – одна з небагатьох європейських держав, яка досі не приступила до сворення національної системи кваліфікацій, в т.ч. до реального формування національної рамки кваліфікацій. У законопроект закладено норми, які дозволять (до прийняття відповідного окремого Закону) розпочати створення національної системи кваліфікацій та наповнення Національної і галузевих рамок кваліфікацій з метою створення надійних зв’язків освіти і ринку праці. 

В Україні з’явиться Національний центр професійних кваліфікацій – він має створити стандарти професій. І його вимоги мають бути враховані в освітніх стандартах і програмах. Це дозволить змінити нинішню ситуацію, коли нинішні випускники чують від першого роботодавця "Забудь все, що ти вчив в університеті, зараз ми тебе навчимо професії".

Економічні відносини у сфері освіти

Норми закону мають на меті відійти від радянської централізованої системи управління освітою. 

Законопроектом запроваджується поняття освітньої послуги. Це має стати базою для зміни філософії фінансування освіти -  від фінансування закладу освіти до оплати послуг із здобуття освіти особою. Передбачено рівноправність державних, комунальних і приватних закладів освіти в доступі до бюджетного фінансування.

Передбачено важливу рефому статусу закладів освіти. Державні і комунальні заклади освіти отримують право виходити із статусу бюджетних установ і набувати статусу неприбуткової організації, що означає отримання фінансової автономії при збереженні податкових пільг бюджетної установи.

Реалізація законопроекту дозволить зробити використання бюдежтних коштів більш розумним.

Запровадження 3-річної профільної старшої школи у складі 12-річної повної загальної середньої освіти дозволяє вилучити з програм вищої освіти значну частину загальноосвітніх дисципліни або дисциплін професійної підготовки (для тих, то здобув середню освіту за професійним профілем) і скоротити тривалість навчання на бакалаврських програмах до 3-х років. Якщо порівняти розмір видатків на навчання у старшій школі і у ВНЗ (за даними статистики національних рахунків вища освіта дорожча не менш як у три рази),  то як наслідок маємо можливість суттєво скоротити бюджетні видатки на освіту або при збереженні -  підвищити заробітну плату у сфері освіти.

Важливо зазначити, що впровадження Закону здійснюватиметься за послідовним планом. Це означає, що його прийняття не вимагатиме одномоментних великих витрат. Зокрема, в 1 клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році, відповідно в 12 клас – в 2029 році. Також поступово відбуватиметься зростання заробітної плати освітян. Водночас, Закон передбачає норми, які не коштують додаткових грошей, але дадуть змогу суттєво оздоровити систему освіти (дебюрократизація, оновлення змісту)

Також слід пам’ятати, що успішні держави розглядають освіту не як витратну галузь, а як інвестиційну. Розумні інвестиції в освіту завжди повертаються зростанням ВВП і суспільним розвитком країни.

Забезпечення системності освітніх реформ

Закон "Про освіту" є базовим у  законодавчому забезпеченні освіти. Його прийняття розблокує оновлення спеціальних законів (насамперед, "Про середню освіту" та "Про професійну освіту"), та створення нових необхідних ("Про національну систему кваліфікацій"). 

Затримки прийняття нової редакції базового Закону матимуть наслідком несистемність реформ у сфері освіти і зрештою – провал реформ.

Закон “Про освіту”, з якого почнеться Нова українська школа, прийнятий за основу

77 народних депутатів проголосували в першому читанні за проект Закону “Про освіту” сьогодні, 6 жовтня 2016 року, у Верховній Раді України.

 “До цього дня ми йшли впродовж трьох років. Цей проект Закону - напрацювання великої кількості і експертів, і громадськості, яка цей проект обговорювала. Тобто це документ, який справді дуже довго визрівав. Якщо ми не приймемо цей закон і не виділимо під нього достатнього фінансування - ми законсервуємо існуючу систему освіти, що вже не відповідає вимогам  ХХІ століття і потребам наших дітей”, - зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.

 Відповідно до сучасних тенденцій у Європі та світі законопроект передбачає три форми здобуття освіти: формальну (офіційне підвищення рівня освіти), неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси) та інформальну (самоосвіта).

 Важливо, що передбачені законопроектом реформи, мають також поліпшити умови праці вчителя за рахунок зменшення бюрократичного контролю, розширення академічних свобод і формування простору для творчої праці. Буде обмежено втручання в освітній процес державних органів і органів місцевого самоврядування – стандарти освіти будуть виписані в очікуваних результатах навчання, а в якій спосіб їх буде досягнуто – то вже справа вчителя.

 Таким чином, на зміну старій парадигмі, коли за пострадянською традицією зміст освіти визначався Міністерством, пропонується сучасна європейська модель, за якої Уряд (Міністерство) затверджуватиме стандарти освіти, а заклади освіти розроблятимуть освітні програми, що мають гарантувати виконання освітніх стандартів. У випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми проходитимуть  акредитацію.

 На базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган - Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти, при цьому органи місцевого самоврядування будуть позбавлені права проводити таке інспектування.

 Закон «Про освіту» є базовим у  законодавчому забезпеченні освіти. Його ухвалення розблокує оновлення законів “Про середню освіту” та “Про професійну освіту”, а також створення закону “Про національну систему кваліфікацій”.

 Наразі розпочинається наступний етап - доопрацювання законопроекту та підготовка його до другого читання.

Затримки у прийнятті Закону «Про освіту» унеможливлюють проведення системної реформи у сфері освіти і зрештою призведуть до її провалу.

 Довідково:

 Більше про новації, що пропонує Закон “Про освіту” можна почитати за посиланням: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/materiali-do-zakonu-ukrayini-pro-osvitu.html

“Як заповнювати журнал та спілкуватися про оцінки учнів з батьками після зміни Орієнтовних вимог оцінювання в 1-4 класах?” – роз’яснення від МОН

На численні запити вчителів МОН підготувало роз’яснення стосовно деяких пунктів Орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів. З ними можна ознайомитись у листі Міністерства освіти і науки України №1/9-464 від 06 вересня 2016 року.

“У вчителів виникали питання, як працювати зі змінами до Орієнтовних вимог оцінювання в 1-4 класах. Запитання були технічними, наприклад, як заповнювати класний журнал, чи як правильно спілкуватися з батьками про оцінки їх дітей. Тому ми написали цей лист, в якому дали роз’яснення, якими можуть послуговуватись педагоги при організації своєї роботи ”, - зазначила головний спеціаліст департаменту загальної середньої освіти МОН Алевтина Лотоцька.

Так, “зар.” (зараховано) рекомендується ставити в журналі за предмети, що оцінюються вербально - «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрований курс «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання», а також другокласникам у школах, де вербальне оцінювання всіх предметів введено педагогічною радою.

Колонку для оцінювання ведення зошитів в Класному журналі МОН радить прибрати взагалі, адже за новими Орієнтовними вимогами ведення зошитів не оцінюється.

У методичних рекомендаціях наголошується, що оцінка учня - це конфіденційна інформація. Це нововведення  також викликало питання вчителів, тому в листі МОН пояснює, який формат спілкування між батьками, вчителями та учнями можна використовувати, щоб максимально задовольнити цю вимогу.

Зокрема, на уроці вчитель може висловити вербальну оцінку учня – усно похвалити його, або тактовно вказати на помилку. Важливо також доброзичливо і детально пояснити, в чому помилився учень, порадити йому, як виправити ситуацію. Натомість оцінка в балах (що відповідає озвученій учителем на уроці вербальній оцінці) ставиться в щоденник на перерві або після уроку.

Інформація у балах також не озвучується на батьківських зборах. Вчитель, за запитом батьків, може надати оцінки індивідуально для кожної родини в письмовому вигляді, або озвучити їх в особистій бесіді з батьками.

Школам необхідно відмовитись від оприлюднення рейтингів навчальних досягнень учнів одного класу, або класів на паралелі. Інформація про успішність учнів класу може використовуватись вчителями виключно для методичної роботи з метою підвищення ефективності навчального процесу.

 В листі Міністерства також звертають увагу на те, що учитель може самостійно прийняти рішення про вибір кольору ручки для перевірок і оцінювання письмових робіт та фіксації у щоденниках або обговорити це питання з учнями, батьками і прийняти спільне рішення.

Зараз Міністерство працює над підготовкою проекту наказу «Про затвердження Змін до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів», який буде подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та в якому будуть враховані рекомендації щодо заповнення Класного журналу.

Довідково: з ключовими тезами нових орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів та методичних рекомендацій до оновлених програм початкової школи можна ознайомитись на сайті МОН.

Також 4 серпня Колегією МОН були схвалені 13 оновлених навчальних програм початкової школи (1-4 класи). З ключовими змінами до програм можна ознайомитись за посиланням.

Обговорення концепції Нової української школи

Ознайомлення, всебічний аналіз та обговорення концепції Нової української школи в колі освітян – запорука її сприйняття громадськістю. Про це йшлося 22 серпня на серпневій конференції працівників освіти Києва та Київської області «Велика педагогічна рада» в Київському університеті імені Бориса Грінченка.

Спілкуючись під час заходу з освітянами, міністр освіти і науки України розповіла про основні положення концепції Нової української школи, зокрема, про ключові компетентності для життя, педагогіку партнерства та способи мотивації вчителя, а також закликала до широкого обговорення концепції.

«Для того, щоб зміни в системі освіти були підтримані всією країною, вони мають бути прийняті тут, у колі освітян. Саме тому для мене дуже важливо почути ваші думки, ваші застереження, запитання, пропозиції. Обговорення концепції триватиме не тільки на таких серпневих радах освітян, але і протягом всього вересня в різних форматах - від педагогічних нарад до дистанційних конференцій. Всіх запрошую долучитися до цього обговорення, щоб ретельно й детально опрацювати зміни на які вже давно чекає наша школа», – розповіла Лілія Гриневич.

Під час спілкування з освітянами міністр також розповіла про структуру нової української школи та роз’яснила, що 12 клас загальної середньої школи ймовірніше за все з’явиться не раніше 2029/2030 начального року.

Долучитися до обговорення концепції Нової української школи та надіслати свою думку щодо концепції можна на адресу novashkola@mon.gov.ua. У темі листа необхідно вказати «Обговорення Концепції», а у листі обов’язково зазначити назву розділу, абзац і номер сторінки, яких стосуються думки.

Рекомендації до 2016/17 навчального року

Міністерство освіти і науки надало для практичного використання методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році.

Відповідний лист Міністерства освіти і науки №1/9-437 від 17 серпня 2016 року надіслано управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, а також Інститутам післядипломної педагогічної освіти та керівникам загальноосвітніх навчальних закладів.

У листі надані рекомендації щодо викладення навчальних предметів початкової, основної та старшої школи у 2016/2017 навчальному році.

ЗАВАНТАЖИТИ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Змінено вимоги до оцінювання учнів початкової школи

У зв’язку зі змінами до навчальних програм початкової школи внесено зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти.

Зокрема, наказом МОН №1009 від 19 серпня затверджено нову редакцію орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Керівникам загальноосвітніх навчальних закладів доручено забезпечити необхідні умови щодо виконання орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи.

Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти доручено довести наказ №1009 від 19 серпня 2016 року до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Завантажити нові вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи ви можете за посиланням.

Про проведення всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2017»

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 668 від 14 червня 2016 року

Про проведення всеукраїнського
конкурсу «Учитель року - 2017»

На виконання Указу Президента України від 29 червня 1995 року № 489 «Про всеукраїнський конкурс «Учитель року», відповідно до Положення про всеукраїнський конкурс «Учитель року», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 1995 р. № 638, НАКАЗУЮ:

1. Провести у 2016/2017 навчальному році всеукраїнський конкурс «Учитель року - 2017» (далі – Конкурс) у таких номінаціях: «Біологія», «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Початкова освіта».
2. Утворити центральний оргкомітет Конкурсу в складі згідно з додатком 1.
3. Центральному оргкомітету Конкурсу до 01 вересня 2016 року підготувати пропозиції щодо складу фахових журі третього (заключного) туру Конкурсу в номінаціях, передбачених пунктом 1 цього наказу.
4. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій до 06 березня 2017 року надіслати інформацію про підсумки проведення першого та другого турів Конкурсу за формою згідно з додатком 2 на адресу Інституту модернізації змісту освіти (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 36, каб. 317, м. Київ, 03035).
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Хобзея П. К.

Міністр       Л. М. Гриневич

Про проведення 1 вересня 2016 року Першого уроку

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-385 від 20 липня 2016 року

Місцевим органам управління освітою,
Інститутам педагогічної освіти, навчальним закладам

Про проведення 1 вересня 2016 року
Першого уроку

На виконання Указу Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 3 грудня 2015 року № 675 Міністерство пропонує провести в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Перший урок у 2016/2017 навчальному році, присвячений відзначенню цієї знаменної дати. Пропонується така тема Першого уроку для учнів 1-4 класів: «Це наше і це твоє». Матеріали до уроку, а саме - мультфільми, розроблено анімаційним розважально- пізнавальним телеканалом для сімей з дітьми дошкільного та шкільного віку ПЛЮСПЛЮС. (http://plus-plus.tv/dyvys/programy/multserial/ce-nashe-i-ce-tvoye-ochima- ditey-651302.html).

Проект «Це наше і це твоє» - це яскраві та зрозумілі розповіді про геніальні винаходи, природні багатства, блискучі ідеї, що прославляють нашу країну на весь світ.

Темою Першого уроку для учнів 5-11 класів пропонуємо визначити «Від проголошення Незалежності до нової України».

Під час проведення уроку загальноосвітні навчальні заклади, за бажанням, можуть взяти участь у Всеукраїнському учнівському конкурсі «Зміни до Конституції – нове обличчя місця, де ти живеш!» (положення про зазначений Конкурс затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 13 квітня 2016 року № 432). Конкурс проводиться під патронатом Президента України за участю Національної Ради реформ, Міністерства освіти i науки України та за підтримки Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Ради Європи, Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» (DESPRO).

Додаткова інформація буде розміщена на сайті Міністерства та на сторінках друкованих освітянських видань.

При цьому інформуємо, що вчитель може провести Перший урок за власним сценарієм.

Просимо заходи, що проводитимуться, активно висвітлювати на web-сайтах навчальних закладів та органів управління освітою.

Заступник Міністра       Павло Хобзей

Другий етап обговорення програм для початкової школи: розвантажені та оновлені програми на відкритій платформі обговорили понад 1600 людей

Підсумки обговорення оновлених програм початкової школи: більшість коментаторів схвально оцінили внесені в програми зміни, тим часом платформа ЕдЕра успішно відбила хакерську атаку.

12 липня завершився другий етап обговорення навчальних програм початкової школи. Цього разу на відкритій платформі ЕдЕРа обговорювали розвантажені і оновлені програми, зміни в які було внесено за результатами відкритого обговорення чинних програм.

Коментування було відкрите з 4 до 12 липня. За цей час оновлені програми прокоментували 1652 користувачі, залишивши 2880 коментарів. Це менше, ніж на першому етапі обговорення: коментуючи програми, які поки що чинні на сьогодні, користувачі залишили понад 5,5 тис коментарів.

“Між першим і другим етапом обговорення є суттєва відмінність: якщо про чинні програми користувачі залишали переважно критичні коментарі, пропозиції про зміни, то на другому етапі більшість коментарів - схвальні і вдячні. Коментатори переконалися, що їхні пропозиції враховані. Ми навіть зробили окремі таблиці врахування коментарів, які також вивішені на ЕдЕрі.  Кожен може переглянути: підтримана чи відхилена його пропозиція і чому", - говорить головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Алевтина Лотоцька.

Найбільшу кількість дописувачів привернула увагу програма з української мови. Так, цю програму обговорювали 492 користувача.

“У коментарях до більшості програм дописувачі задоволені внесеними змінами. Є дискусії з певних питань, але конструктивні і доброзичливі. Також є конструктивна співпраця з науковими консультантами Національної академії педнаук”, -  зазначає Лотоцька.

Яскравий приклад  – обговорення програми з української мови. Коментатори задоволені, що з програми забрані зайва теорія, як от побудова складних і непотрібних схем, натомість додано більше можливостей для розвитку мовлення дітей. Водночас,  в рамках другого етапу виникла слушна пропозиція - перенести  аудіювання з української мови до літературного читання, адже в рамках читання є більше можливостей працювати з цікавими текстами. Ця ідея викликала схвальні відгуки не лише з боку батьківської спільноти, а й зі сторони вчителів та експертів.

Програма, що зазнала дійсно суттєвих змін після першого етапу – програма з англійської мови. Практично всі новації інтенсивно обговорювались,  експерти, батьки та вчителі схвально сприйняли зняття письма в першому семестрі для першокласників, письмо в другому семестрі першого класу - тільки друкованими буквами (print script), водночас розширення усної роботи, скорочення деяких важких граматичних тем.Детальні результати обговорення, порівняльні таблиці змін та таблиці врахування коментарів в рамках другого етапу будуть підготовлені та викладені у вільний доступ  наступного тижня.

Наприкінці липня- на початку серпня має відбутися засідання Колегії МОН, на якому схвалять розвантажені програми для початкової школи. Таким чином вже з першого вересня діти почнуть навчатися за оновленими програмами.

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з математики http://mathmon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html#hcq=Q56NXPp

Опис ключових змін до проекту оновленої програми з математики Розвантаження програми, більшою мірою, відбулося за рахунок суттєвих змін у Державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. В оновленій програмі реалізується принцип «ножиць»: при потребі, учитель той чи інший зміст може подати глибше, а перевіряти - лише обов’язковий мінімум і то не на рівні знання правил, формулювань, а здебільшого на рівні їх застосування при виконанні практично – зорієнтованих вправ, завдань тощо, дібраних учителем у відповідності до вікових особливостей учнів, їх життєвого досвіду та уподобань. Отже, в оновленій програмі відбулося зміщення акцентів зі знаннєвих результатів на діяльнісні. У такий спосіб враховано й пропозиції дописувачів щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями. Так, у програмах 1 – 2-го класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та в межах 20, таблиць множення та ділення. Щодо порівняння чисел, виконання арифметичних дій, розв’язування простих рівнянь знято вимогу застосування учнем способів міркування, запропонованих учителем (учень зможе виконувати відповідні завдання зручним для себе способом). При вивченні величин зроблено акцент на використання знань про вивчені величини при розв'язуванні практично - зорієнтованих задач, а не на механічне запам’ятовування правил, тверджень тощо. З метою зменшення теоретичного навантаження курсу, у програмі 1- 4 кл. доступнішою і зрозумілішою мовою виписані деякі формулювання, як у змістовій частині, так і у Вимогах. У програмі 3-го класу, наприклад, перенесено акцент з теоретичних знань на вироблення обчислювальних навичок при розв’язуванні вправ, задач: «застосовує , а не «знає») правило множення суми на число у випадку множення двоцифрового або трицифрового числа на одноцифрове; застосовує, а не «знає») правило множення числа на суму або переставний закон множення; застосовує, а не «знає») правило ділення суми на число у випадку ділення двоцифрового, трицифрового числа на одноцифрове» та ін. Подібні зміни відбулися в програмах усіх 1-4 класів. Цілком вилучені такі вимоги: у 2-му класі: «розуміє спосіб складання таблиць додавання та віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20», «виконує додавання і віднімання чисел з переходом через десяток в межах 20 способом округлення з опорою на зразок»; «має уявлення» про довжину, масу (1 клас), про кут (2 клас); «розуміє, що через одну точку можна провести безліч прямих; класифікує кути та многокутники за певними ознаками; будує коло (круг) заданого радіуса за допомогою циркуля; позначає на рисунку елементи кола та круга: центр, радіус, діаметр» (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури», 3-й клас); «знає означення периметра многокутника; розв’язує задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника» (змістова лінія «Величини», 3-й клас); «планує послідовність виконання дій під час письмового множення і ділення; розуміє спосіб множення на трицифрове число» (Змістова лінія «Числа дії з числами», Письмове множення і ділення на двоцифрові та трицифрові числа. 4 клас); «розуміє, що рух тіл описується за допомогою трійки взаємопов’язаних величин: шлях, швидкість і час» (змістова лінія «Величини», Швидкість, 4 клас); «визначає площу плоскої фігури за допомогою палетки» (змістова лінія «Величини», Площа. 4 клас). Окремі вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - мінімізовані. При ознайомленні із додаванням і відніманням без переходу через розряд в концентрі «Сотня», в 1-му класі, зазначено лише: «розуміє сутність порозрядного додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток», а у змісті цієї теми вилучено деталізацію випадків обчислення. Взагалі, мінімізовані вимоги у змістових лініях: Математичні вирази. Рівності. Нерівності (1, 2 клас), Просторові відношення. Геометричні фігури (2 клас. Коло і круг), Сюжетні задачі (4 клас). У окремих випадках обчислень знято вимогу «коментує свої дії під час виконання обчислень». У змістовій частині програма з математики для 1 – 4-х класів зазнала таких змін: Виходячи з того, що Закон України №2442-VI «Про внесення змін у законодавчі акти із питань загальної середньої та дошкільної освіти», яким передбачена обов’язкова дошкільна освіта дітей старшого дошкільного віку, не діє повною мірою, то в 1-му класі виключено «Узагальнення і систематизацію математичних уявлень, сформованих у передшкільний період». При вивченні таблиць множення та ділення, в 2-му класі, виокремлено два етапи, один з яких: «Таблиці множення чисел 6-9 та ділення на 6 – 9 (ознайомлення)». Враховано пропозиції щодо позначення геометричних фігур буквами (вилучено зі змісту програми 1-го класу), перенесення задач з буквеними даними (перенесено з 3-го класу в 4-й клас); термін «сукупність» замінено на «групу об’єктів», вилучено з 2-го класу задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць, сформульовані у непрямій формі, з програми 4 –го класу вилучено тему множення і ділення багатоцифрового числа на трицифрове тощо. При розвантаженні програми з математики враховувались такі об’єктивні фактори: 1.Необхідність розвантаження програми у рамках чинного Державного стандарту початкової загальної освіти та наявності у шкільних бібліотечних фондах підручників, виданих за державні кошти у 2012-2016 роках. Тому, пропозиції щодо перенесення певного змісту (дробів, ускладнених рівнянь, задач на рух, задач на пропорційне ділення, задач на знаходження невідомих за двома різницями, письмового множення та ділення тощо) у 5-й клас реалізувати неможливо. З тієї самої причини не можна задовольнити вимоги дописувачів щодо підсилення в курсі математики початкової школи геометричної складової, введення від’ємних чисел та десяткових дробів тощо. З огляду на ці фактори, не враховано пропозиції й щодо перенесення навчального змісту з одного класу до іншого, зокрема додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд, нумерації чисел в концентрі «Сотня», табличного множення та ділення тощо). 2.Наявність пропозицій, що заперечують (виключають) одна одну. Найбільш дискусійними були питання, що стосувалися таких тем: додавання та віднімання в межах 20 з переходом через розряд. Частина дописувачів пропонувала вивчати цей зміст в 1-му класі, а інша – залишити для вивчення у 2-ому (залишили у програмі 2-го кл.). нумерація чисел в концентрі «Сотня», додавання та віднімання без переходу через розряд в концентрі «Сотня». Були пропозиції щодо перенесення цих питань до 2-го класу. Коментарі прихильників залишити вивчення теми «Концентр «Сотня»» у 1 класі були більш, ніж переконливі, в т.ч й з огляду на світовий досвід тощо (тему залишили в 1-му класі, але при вивченні додавання та віднімання без переходу через розряд в межах 100 спростили змістову та результативну частину програми). письмове додавання та віднімання чисел. Ця тема вивчається у 3 класі. Були пропозиції розпочати її вивчення у 2-ому класі, з якими частина дописувачів не погоджувалася. Ми залишили цю тему для вивчення у 3 класі, оскільки вважаємо, що впродовж 2 класу варто сформувати відповідні навички усних обчислень, а далі – перейти до письмового додавання і віднімання чисел. табличне множення та ділення. Пропозиції були досить різні: не вивчати таблиці множення і ділення у 2 класі, а перенести їх вивчення до 3-4 класу. Пропозиція друга: вивчати таблиці множення чисел 2 – 5 і відповідних випадків ділення у 2-му класі, а таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідних випадків ділення - у 3-му класі. Обидві пропозиції не набрали якоїсь переважаючої підтримки. Тому нами прийнято компромісне рішення: у 2-му класі учні вивчають сутність дії множення і ділення, а самі таблиці використовують при обчисленнях. Таблиці множення чисел 6 – 9 та відповідні таблиці ділення вводяться на рівні ознайомлення. Знання таблиць множення напам’ять передбачається програмою 3-го класу. ускладнені рівняння. Щодо вивчення цієї теми в тому чи іншому класі думки дописувачів розділилися: одні пропонували не вивчати цілком, другі – перенести цей тип рівнянь для вивчення з 4 у 3-ій клас, бо дітям цікаво і легко навчитися їх розв’язувати; ще інші – залишити без змін. Виходячи з наявності досить різних поглядів на зміст і місце цієї теми в початковому курсі математики, вивчення рівнянь, в яких або права частина, або один з компонентів подано числовим виразом, залишили у програмі 4-го класу. дії з іменованими числами: багато пропозицій стосувалося спрощення програми в контексті треба чи не треба навчати молодших школярів виконувати дії з іменованими числами. Але, насправді діти чи не щодня стикаються з необхідністю володіти навичкою додавання чи віднімання іменованих чисел з одиницями вартості, маси, часу, довжини. Без цих умінь не можна буде формувати відповідні компетентності. Тому вважаємо, що потреба навчати таких дій є, але при цьому ми спростили змістову та результативну частину програми.

http://mathmon14-new.ed-era.com/opus_zmyn.html#hcq=mcgNXPp

Оновлені програми будуть знову виставлені для обговорення на платформі EdEra з 29 червня

Спільний проект Міністерства освіти і науки та відкритої платформи EdEra показав, що вчителі, освітяни, експерти та громадські активісти готові витрачати свій час на публічну аргументовану дискусію, ділитися досвідом і кращими практиками як навчати дітей.

Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти, 2 тисячі унікальних авторизованих коментаторів за два тижні публічного обговорення залишили 5 тисяч 356 пропозицій до 15 навчальних програм початкової школи на публічній платформі Ed-Era.com.

Найбільший інтерес і наймасштабніше обговорення викликали програми з української мови та математики, що зацікавили 405 та 398 коментаторів відповідно.

«Це унікальні цифри і важливий проміжний результат спільного проекту МОН та відкритої платформи EdEra, – зазначає міністр освіти і науки Лілія Гриневич. — Вони підтверджують, наскільки великий інтерес і потреба суспільства в осучасненні змісту навчання в українській школі. Не всі пропозиції фізично можуть бути враховані. Але все, що стосується компетентнісного підходу, адаптації програми до вікових особливостей дітей, розвантаження програм від другорядної чи застарілої інформації, буде враховано в оновлених програмах, які також будуть виставлені на публічне обговорення».

Більшість пропозицій, згідно зі статистикою, надходить від фахових вчителів, які працюють як в державних, так і в приватних школах та навчальних центрах.

«Хоча обговорення велися на окремих сторінках навчальних предметів, є чимало спільного у висловлених коментаторами зауваженнях, – зазначає головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Алевтина Лотоцька. – Зокрема, коментатори вказували на дублювання одного і того ж змісту в програмах з різних предметів, на надмірні вимоги до оцінювання знань учнів, на застарілий зміст і невідповідність віковим особливостям учнів. Зараз коментарі узагальнюються модераторами робочих експертних груп, на основі яких будуть зроблені порівняльні таблиці і запропоновані оновлені програми».

Оновлені програми будуть виставлені для публічного обговорення на платформі EdEra з 29 червня. Після узагальнення коментарів, які будуть отримані на другому етапі, програми будуть ще раз доопрацьовані і винесені на затвердження Колегією МОН.

На третьому етапі проекту на платформі EdEra будуть виставлені навчальні матеріали, відеоуроки та майстеркласи, які мають допомогти вчителям краще навчати згідно оновлених програм, використовуючи компетентнісний підхід.

Facebook29

 

Twitter

 

Вконтакте

 

Google+

Доплата за класне керівництво .

Педагогічний працівник, кваліфікація якого «Вчитель початкових класів», за основною посадою працює на 0,5 штатної одиниці посади заступника директора з навчально-виховної роботи. Окрім того, він має 18 годин педагогічного навантаження на тиждень як вчитель початкових класів та виконує обов’язки класного керівника в 3-му класі. Відповідний орган управління освітою не доплачує цьому працівнику за класне керівництво. Чи правомірно це? Відповідно до пункту 2.1 Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2000 № 434 (далі — Положення), обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно-педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки. Обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника директором навчального закладу (п. 2.2 Положення). Положенням не встановлено обмежень щодо посад педагогічних працівників, на яких можуть бути покладені обов’язки класного керівника. Однак пунктом 36 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 № 102 (далі — Інструкція № 102), установлено, що вчителям, викладачам, старшим викладачам, майстрам виробничого навчання та іншим педагогічним працівникам (крім керівних) загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів провадиться додаткова оплата за класне керівництво. Водночас керівним працівникам закладів освіти надано право в основний робочий час вести викладацьку роботу чи заняття в гуртках у цих закладах в обсягах, передбачених пунктом 91 Інструкції № 102, тобто виконувати, зокрема, роботу вчителя з покладенням всіх обов’язків, передбачених за цією посадою. Якщо керівний працівник отримує за основною посадою 0,5 посадового окладу, йому дозволяється вести викладацьку роботу в середньому не більше 3-х годин на день (або 18 годин на тиждень), а при виконанні цієї роботи в І–ІV класах — до 20 годин на тиждень, що, відповідно, становить норму або більше норми годин на ставку вчителя. Про необхідність проведення оплати за класне керівництво керівним працівникам йдеться у Галузевій угоді між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011–2015 роки, зареєстрованій  Міністерством праці та соціальної політики України 06.07.2011 за № 37 (далі — Угода). Згідно з пунктом 6.3.5 Угоди її сторони рекомендують керівникам закладів та установ освіти здійснювати відповідні доплати керівним працівникам навчальних закладів, які виконують на підставі норм чинного законодавства викладацьку роботу, за умови покладення на них у випадках виробничої необхідності обов’язків по завідуванню відповідними навчальними кабінетами чи класних керівників. Згідно з пунктом 1.4 Угоди її положення діють безпосередньо, поширюються на працівників закладів освіти і є обов’язковими для включення до колективних договорів, угод нижчого рівня. Пунктом 1.5 Угоди визначено, що гарантії, передбачені Угодою, є мінімальними. Соціально-економічні пільги та компенсації, які передбачені колективними договорами, не можуть бути нижчі від рівнів, встановлених законодавством, Генеральною та даною Угодами. З огляду на те що педагогічний працівник за посадою заступника директора отримує лише половину посадового окладу, а за посадою вчителя початкових класів — ставку заробітної плати, за виконання обов’язків класного керівника йому має бути встановлена доплата за класне керівництво.       

Джерело: http://www.pedrada.com.ua/article/127-qqq-14-m4-10-04-2014-doplata-za-klasne-kervnits

Проведення ДПА в початковій школі у 2016 році (4 клас)

Державна підсумкова атестація у початковій школі в 2015/2016 році проводиться відповідно доПоложення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти та наказу МОН України «Про проведення державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти y 2015/2016 навчальному році».

Державна підсумкова атестація у початковій школі проводиться з 12 по 21 травня 2016 року з трьох предметів: української мови, літературного читання та математики.

У школах (класах), у яких вивчення предметів здійснюється мовами національних меншин чи іноземними мовами, атестація може складатися мовою вивчення предмета. Атестація результатів навчання з української мови учнів, які почали вивчати її в поточному навчальному році, здійснюється за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють.

Атестація з кожного предмета проводиться письмово y формі підсумкових контрольних робіт.

Контрольні роботи проводяться в загальноосвітніх навчальних закладах відповідно до календарного планування на другому чи третьому уроці, окрім понеділка і п'ятниці, а також днів перед і після святкових.

На проведення контрольної роботи відводиться 1 академічна година (один урок): 5 хв. — на пояснення змісту роботи та інструкції щодо її виконання і 35 хв. — на її виконання.

Тексти підсумкової контрольної роботи вчитель записує до початку уроку на дошці або заздалегідь друкує на окремих аркушах і перед уроком роздає кожному учневі.

Оцінювання підсумкових контрольних робіт здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказами МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти», та Інструктивно-методичних матеріалів щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України від 28.01.2014 №1/9-74).