Підсумки тижня в освіті: головні події

МОН: не всі учителі миттєво сприймуть зміни. За словами заступника міністра Павла Хобзея, впроваджуючи реформу «Нова українська школа», відомство освіти зосередиться не стільки на боротьбі з тими, хто чинить опір, скільки на підтримці агентів змін.

Субвенцію на інклюзивну освіту підвищать до 504 млн. У МОН заявляють, що одним із пріоритетних завдань Нової української школи є формування інклюзивного освітнього середовища. Субвенція має заохочувати місцеву владу покращувати можливості інклюзивної освіти.

Умови прийому до вишів набули чинності. Документом впроваджено фіксований перелік конкурсних предметів, скорочення кількості заяв на бюджет, мінімальний поріг балів на лікарські спеціальності та інші новації проведення вступної кампанії в 2018 році.

Влада обіцяє створити 100 тисяч місць у дитсадках. Протягом 2018 та 2019 років уряд планує створити нові місця у дитячих садках. Сьогодні в Україні черга до дитсадків складає понад 52 тисяч місць, при цьому на 100 місць у дитсадках навчається 113 дітей.

У МОН призначили першого керівника нового директорату. На посаду керівника директорату інноваційної діяльності та трансферу технологій призначено Дар’ю Чайку, яка до цього часу працювала заступником директора департаменту інноваційної діяльності та трансферу технологій МОН.

Школи мають надати дані про випускні класи. На сайті УЦОЯО розпочав роботу сервіс «Кабінет керівника закладу освіти». Сервіс призначений для внесення відомостей про заклади, випускники яких проходитимуть державну атестацію у формі ЗНО.

Уряд створив новий контролюючий орган для шкіл. Нова структура заснована на базі непрацюючої Державної інспекції навчальних закладів. Планується, що реорганізований орган буде контролювати дотримання якості освіти та освітніх стандартів в українських школах.

Опубліковані відповіді на демонстраційні тести ЗНО з іноземних мов. Публікація демонстраційних тестів з іноземних мов та правильних відповідей до них має сприяти підготовці учасників ЗНО до тестування та ознайомити їх із структурою тесту.

Виші опублікують умови прийому до кінця року, - МОН. Заклади вищої та професійної освіти мають розробити власні правила прийому вступників у 2018 році, внести їх до електронної бази з питань освіти та оприлюднити на своїх сайтах не пізніше 31 грудня.

Школи викладатимуть фінансову грамотність. За словами міністра освіти, у межах курсу «Фінансова грамотність» вже розроблені завдання, які мають бути інтегровані для розвитку цієї компетенції в обов’язкові предмети шкільної програми.

Учні коледжів і училищ складатимуть ДПА у формі ЗНО. У 2018 році учні закладів професійної та вищої освіти, які вступили на базі 9-ти класів, складатимуть ЗНО з української мови. Через рік – також з математики або історії, а у 2020 році – усі предмети підсумкової атестації.

МОН: Венеційська комісія прийняла аргументи України. У відомстві, коментуючи висновок Венеційської комісії щодо мовної статті закону «Про освіту», заявили, що вважають його конструктивним та наголошують, що звинувачення Угорщини не підтримані.

Підсумки тижня в освіті: головні події

ЗНО з іноземних мов. Демонстраційні тести 2018 року. Український центр оцінювання якості освіти опублікував демонстраційні варіанти тестів зовнішнього оцінювання з іноземних мов, що аналогічні тим, які будуть запропоновані учасникам тестування у 2018 році.

МОН має намір налагодити контакт зі вступниками. У відомстві повідомляють, що йдеться про впорядкування інформації для вступників, створення у Facebook тематичних груп, розробку блоків актуальних відповідей, покращення роботи гарячих ліній тощо.

В Україні відкрили цифровий дитячий університет. Goethe-Institut відкрив Німецький цифровий університет, що має безкоштовну онлайн-платформу для дітей віком від 8 до 12 років. У ньому діти в ігровій формі можуть вивчати природничі науки, техніку та німецьку мову.

Львівська політехніка взимку перейде в онлайн. Найбільший львівський університет задля скорочення витрат на опалення планує перейти у лютому на дистанційне навчання. Схожу реорганізацію навчання планують і інші українські університети.

Київ просить у парламенту гроші на освіту. Київрада звернулась до ВР з проханням переглянути розмір субвенції в галузі освіти на наступний рік, оскільки зменшення фінансування може призвести до скорочення зарплат та невиплати надбавок освітянам.

МОН оголосило про конкурс на посади експертів з реформ. Загалом відомство оголосилопро конкурс на 51 вакантне місце на посади експертів, які будуть працювати у 7 новостворених директоратах. Заробітна плата експертів становитиме близько 35 тисяч грн.

Національні університети мають підтвердити свій статус. Уряд ухвалив рішення, згідно з яким усі виші, що мають статус національних, повинні відповідати чітким критеріям та підтверджувати його кожні сім років. Сьогодні статус національних мають 115 ВНЗ з 208.

Уряд створив комісію, яка обере членів НАЗЯВО. Комісія має розробити Положення про конкурс щодо обрання членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, сформувати кваліфікаційні вимоги до кандидатів та провести відбір членів агентства.

МОН заявляє, що кадрові конкурси проводить чесно. Держсекретар відомства Павло Полянський наголошує, що метою конкурсу з відбору фахівців з питань освітньої реформи, є пошук мотивованих і якісних людей, які не є представниками системи.

Гриневич обіцяє вчителям педагогічну свободу. Міністр освіти наголошує, що новий закон «Про освіту» має кілька стрижневих ідей, серед яких педагогічна свобода вчителя та фінансова автономія шкіл.

Держава буде контролювати якість шкільної освіти. За словами Лілії Гриневич, децентралізація коштів та повноважень має призводити до централізації контролю якості освітніх послуг. Контролем займатимуться регіональні філії нової Державної служби якості освіти.

МОН хоче ввести у школах спортивну програму ЮНІСЕФ. Відомство підтримує поширення в усіх школах програми «Спорт заради розвитку». Проект вже реалізований у 302 школах східних областей, у межах якого вони отримали спортивне обладнання.

Визначено, хто складатиме єдиний іспит для магістрів. МОН розроблений проект постанови про затвердження переліку спеціальностей, за якими буде проводитись єдиний державний кваліфікаційний іспит для здобуття ступеня магістра. До переліку включено 30 спеціальностей

ДПА-2018 для 4 класу в Україні: обов'язкові предмети, зміни та новини

ДПА (також відома, як державна підсумкова атестація) є підсумковим іспитом для учнів, які закінчили навчання в молодшій школі. В рамках цього випробування всім українським четвертокласників належить здавати свою першу в житті экзаменацию. ДПА виявить рівень отриманих ними знань і стане гарантією переходу в середню школу. 
Не так дано в ЗМІ просочилася інформація, що ДПА буде замінена на ЗНО , тобто буде здаватися не в рамках рідної школи, а на загальнодержавному рівні. Цілком природно, що такі чутки породили хвилювання серед учнів та їх батьків. Давайте разом розберемося, як буде проходити екзаменування в 2018 році, а також з'ясуємо, які предмети будуть винесені на атестацію. 

Чи замінять ДПА на ЗНО?

Не так давно в пресі та на сторінках Інтернет-ЗМІ з'явилася інформація, що з вересня 2018 року учні 4-х та 9-х класів українських шкіл здаватимуть обов'язкові іспити у вигляді ЗНО. Інновація пояснювалося переходом на нову концепцію шкільної освіти, згідно з якою навчання з 1 по 4 класи вважається першим освітнім циклом, з 5 по 9 класи – другим, а навчання в старшій школі (період з 10 по 12 класи) – третім. 
При цьому старша школа буде давати учням профільну освіту на базі гімназій, академічних ліцеїв і професійних коледжів. Перехід на нову освітню ступінь передуватимуть державної экзаменацией у вигляді незалежного зовнішнього тестування знань. ЗНО – двері, яка відкриє учням нехай в престижні закладу для подальшого навчання. 
Поспішаємо заспокоїти стурбованих батьків: у вересні 2017 року з'явилася офіційна інформація, що в 2018 навчальному році ніяке всеукраїнське тестування у форматі ЗНО для учнів 4-х та 9-х класів проводити не будуть. Тим не менш, Міністерство освіти за допомогою Центру оцінки знань може організувати пілотне тестування, для якого залучать близько 6000 школярів. Отже, поки що можна готуватися до звичайного ДПА. 

Особливості ДПА для 4 класу

На підсумкову атестацію для учнів молодшої школи винесені такі предмети: 

українська мова;

математика;

літературне читання.

Дати іспитів затверджуються індивідуально в кожній окремо взятій школі. Остаточне розклад буде відомий в квітні 2018 року. Основні положення екзаменації: 

ДПА проходить у письмовій формі, а завдання для неї розробляють учителі-предметники, які орієнтуються на вимоги освітніх програм Міносвіти; 

учні пишуть роботу протягом одного уроку (45 хвилин); 

завдання для учнів можуть бути написані на звичайній дошці, спроектовані на електронну дошку або роздані учням у вигляді окремих листків-квитків; 

атестаційні роботи повинні містити навчальний матеріал, який був вивчений учнями в рамках шкільної програми, а завдання повинні мати різні рівні складності і носити комплексний характер. 

Розглянемо особливості структури і змісту кожного з іспитів. 

ДПА з української мови

Квитки можуть бути розроблені за однією із двох можливих схем. Перша схема передбачає диктант або текст для переписування, в якому пропущені деякі орфограми. Робота будується так, щоб учень міг показати свої навички в правописі, мовленнєві навички, творчі здібності та вміння зв'язно висловлювати думки, тому в неї будуть включені додаткові завдання, спрямовані на виявлення та оцінку всього вищепереліченого. 
Один з іспитів перевірить знання школярами рідної мови – українського 
Міністерство освіти рекомендує таку структуру роботи: 

Диктант або текст для переписування об'ємом від 50 до 55 слів. У тексті повинно бути пропущено близько 25% слів, у тому числі орфограмм, що представляють собою виключення з правил. Диктант або текст можуть бути оцінені в 6 балів. 

Завдання до тексту, які перевіряють мовні знання і вміння учнів. Всього таких завдань може бути 4 кожне з яких оцінюється в 1 бал. 

Завдання творчого характеру, що передбачає формулювання 3-4 пропозицій. Дана частина роботи може принести ще 2 бали. 

Друга форма роботи передбачає комбінацію диктанту (або тексту з пропущеними словами) і тестів, які перевірять правопис та мовленнєві навички учнів. Міносвіти рекомендує таке зміст роботи: 

Диктант або текст для переписування об'ємом від 25 до 30 слів. У тексті повинно бути пропущено близько 25% слів, у тому числі орфограмм, що представляють собою виключення з правил. Диктант або текст оцінюються в 3 бали. 

Завдання творчого характеру, що передбачає формулювання 3-4 речень. Дана частина роботи може принести ще 2 бали. 

Тестові завдання закритого типу, у яких школяр повинен буде вибрати одну вірну відповідь з трьох запропонованих. Кожен тест оцінюється в 1 бал. 

Тести відкритого типу, на які потрібно дати короткий відповідь або встановити відповідність між шістьма компонентами. Ця частина складається з одного тіста і може принести учневі 2 бали. 

Тести відкритого типу з короткою відповіддю. Такий тест також може бути тільки один і оцінюється в 2 бали. 

Виконання всіх видів робіт оцінюється в 12 балів максимум. 

ДПА по літературному читання

Учитель має право сформувати два види екзаменаційних квитків. Перший вид – це робота, в основі якої знаходиться текст для читання про себе, а також завдання з даного тексту, які перевіряють розуміння прочитаного, творчі здібності та вміння висловлювати власну думку. Міносвіти рекомендує таке зміст і структуру роботи: 

Незнайомий учням художній текст, в якому міститься від 330 до 390 слів. Кількість незнайомих слів не повинно перевищувати 2 одиниці. Максимальна довжина речень – 12 слів. Завдання оцінюється в 4 бали. 

Завдання, складене на основі тексту, який перевіряє розуміння сенсу прочитаного і вміння працювати з текстом. Таких завдань може бути 6 кожне оцінюється в 1 бал. 

Одне завдання творчого характеру, в якому потрібно письмово висловити власну думку. Обсяг написаного повинен становити 2-3 пропозиції. За таку роботу можна заробити 2 бали. 
Щоб успішно здати літературне читання, потренуйтеся з дитиною заздалегідь 
Друга форма квитка заснована на тексті для читання і складених за нього тестових і творчих завдань. Пропонується дотримуватися такої структури: 

Незнайомий учням художній текст, в якому міститься від 330 до 390 слів. Кількість незнайомих слів не повинна перевищувати 1 одиницю, а пропозиції повинні складатися не більше ніж з 12 слів. Завдання оцінюється в 4 бали. 

Тести закритого типу, в яких потрібно вибрати одну відповідь з трьох запропонованих у квитку. Тестів може бути 2 кожен приносить 1 бал. 

Тести, які передбачають, що учень дасть коротку відповідь. Завдання оцінюється в 2 бали. 

Тести відкритого типу, в яких потрібно встановити відповідність між 6 компонентами (1 тест, за який нараховується 2 бали). 

Творче завдання, в якому потрібно висловити свою думку щодо прочитаного художнього тексту. Учень повинен написати 4-5 речень (1 завдання, яка оцінюється в 2 бали). 

Перевірка читання про себе здійснюється наступним чином – учням пропонується взяти ручки чи олівці і починати читання по команді вчителя. По закінченню трьох хвилин вчитель зупиняє читання, а школярі ставлять крапку біля слова, на якому були змушені зупинитися. Учитель відзначає прогрес кожного учня, а потім дає їм час дочитати до кінця, щоб мати можливість працювати з завданнями, складеними на основі фрагмента. Максимум балів, який можна отримати за всі завдання, дорівнює 12. 

ДПА з математики

В даному випадку вчителям-предметникам також дається вибір з двох можливих форм атестаційної роботи. Перша форма виглядає наступним чином: 
Завдання, в якому потрібно виконати три дії. Оцінюється в 3 бали. 

Вираз з дужками, в якому потрібно працювати з многоцифровыми числами і здійснювати дії в певному порядку (1 завдання 2 бали). 

Завдання на порівняння чисел і перетворення величин (2 завдання по 1 балу за кожне). 

Завдання на знаходження частини від числа (1 завдання, яка оцінюється в 1 бал). 

Робота з геометричним матеріалом, що складається з 2 завдань по 1 балу за кожне. 

Творча задача, в якій потрібно застосувати логіку (1 завдання, яка оцінюється в 2 бали). 

Друга форма математичного іспиту відрізняється включенням тестової частини. Обчислення до тестів учень повинен записувати і здавати разом з листочками тестування, щоб учитель бачив хід виконання робіт. Рекомендується скласти квиток з таких завдань: 

Тести відкритого типу, в яких потрібно вибрати вірний варіант 1 з трьох запропонованих (3 тіста по 1 балу).

Тести відкритого типу, в яких потрібно встановити послідовність чи знайти відповідності між компонентами (2 тесту по 2 бали за кожне).

Тести відкритого типу, що передбачають коротку відповідь (1 завдання, яка оцінюється в 2 бали).

Завдання, що передбачає розгорнуту відповідь (1 завдання, за яку нараховується 3 бали).

Максимум балів, який можна отримати за всі завдання, дорівнює 12.

Підсумки тижня в освіті: головні події

Модернізацію ЄДЕБО оплатять виші. За користування Єдиною електронною базою з питань освіти ВНЗ платитимуть більше. Підвищення вартості у ДП «Інфоресурс» обгрунтовують необхідністю покриття витрат на модернізацію програмного забезпечення.

Парубій направив закон «Про освіту» до президента. Голова ВР підписав ухвалений парламентом закон «Про освіту». Затримка з направленням документа на підпис президенту була викликана необхідністю технічного доопрацювання закону профільним комітетом.

У МОН обіцяють масштабну реформу освіти. Коментуючи направлення закону «Про освіту» на підпис президенту, у відомстві наголосили, що найбільше новий закон потрібен для впровадження масштабної реформи середньої освіти «Нова українська школа».

У МОН назвали спеціальності з найвищим вступним балом. Цього року абітурієнтам найскладніше було вступити на бюджет за спеціальностями Стоматологія, Міжнародне право, Міжнародні відносини та Фармація. На них прохідний поріг склав вище 190 балів.

Мовний конкурс ім. Шевченка стартує у Кропивницькому. Урочистості з нагоди початку Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді відбудуться 10 жовтня. У Міносвіти радять навчальним закладам також провести відкриття конкурсу.

Реєстрація на ЗНО-2018 розпочнеться 6 лютого. МОН затвердило календарний план підготовки і проведення зовнішнього оцінювання. Основна сесія тестування розпочнеться 22 травня. Результати ЗНО з усіх предметів будуть оголошені 21 червня.

Ми просунемо усіх вчителів на один розряд, - Гриневич. За словами міністра, у проекті бюджету закладено необхідні видатки на реформу «Нова українська школа». Зокрема, планується підвищення зарплат, а також виділення коштів на надбавку за престижність.

МОН запрошує фахівців з питань реформ. Освітнє відомство, в рамках реформи державної служби, оголосило відкритий конкурс на посади керівників 7 директоратів, які реалізовуватимуть реформи освіти і науки. Заробітна плата фахівців з реформ складе від 50 тисяч грн.

Уряд оприлюднив документ, що скасує «мікрорайон». Новий порядок визначає механізм обліку дітей шкільного віку, що ведеться з метою забезпечення здобуття ними середньої освіти. Відтепер залучення працівників навчальних закладів до обліку дітей заборонено.

Підсумки тижня в освіті: головні події

Парламент ухвалив новий закон «Про освіту». За відповідне рішення у вівторок 5 вересня проголосувало 255 народних депутатів. Гострі дискусії у залі викликали питання запровадження 12-ти річної освіти, питання мови освіти, обов'язковості атестації вчителів тощо.

МОН: як навчати дітей за новим стандартом. Відомство надіслало учителям, які беруть участь в експерименті з розроблення і впровадження нового Державного стандарту початкової освіти, методичні рекомендації для використання у практичній роботі.

Діти отримають гідну освіту, а вчителі оплату, - прем’єр. Коментуючи новий закон «Про освіту» Гройсман зауважив, що завдяки реформі діти мають отримати успішний старт у доросле життя, а вчителі – достойну оплату та відновлення престижу професії.

МОН проти скорочення отримувачів стипендій. За словами Лілії Гриневич, в Україні немає настільки розвиненого ринку праці, щоб студент міг легко знайти роботу і паралельно навчатися, через що варто зберегти той рівень стипендіального забезпечення, який є в країні.

Мінімальна зарплата вчителя поступово зросте до 3-х мінімальних. Новий закон «Про освіту» передбачає встановлення мінімального окладу вчителів на рівні трьох мінімальних зарплат, що станом на вересень складає 9600 грн, але зарплати зростатимуть поступово.

Новий закон «Про освіту»: коментарі міністра освіти. Лілія Гриневич прокоментувалаосновні положення нового закону «Про освіту». Вона також наголосила на важливості підтримки шкільної реформи суспільством, батьками і освітянами.

МОН відмовилось від ЗНО з російської мови. До переліку предметів, із яких у 2018 році буде проведено ЗНО включено 11 предметів. Тест з російської мови, який випускники мали можливість складати, починаючи з 2011 року, у переліку тестових предметів відсутній.

ЗНО-2018 розпочнеться 22 травня. Тестування випускників проводитиметься у період з 22 травня до 14 липня 2018 року. Кожен учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Як і кому результати ЗНО у 2018 році зарахують як ДПА. Результати тестування з трьох предметів будуть зараховані випускникам шкіл як державна атестація за рівень загальної середньої освіти. Випускникам коледжів зарахують ДПА у формі ЗНО з української мови.

Випускники коледжів складуть ЗНО з української мови. У 2018 році зовнішнє незалежне оцінювання з української мови проходитимуть учні, слухачі та студенти професійно-технічних і вищих навчальних закладів, які в 2018 році здобудуть повну загальну середню освіту.

До мовних тестів з іноземної додали аудіювання. Наступного року при проведенні ЗНО з іноземних мов буде використано тести двох рівнів складності: В1 і В2. Ще однією новацією тестів з іноземної стане впровадження частини тесту «Розуміння мови на слух».

ЗНО-2018 розпочнеться 22 травня

Зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти в 2018 році, проводитиметься з 22 травня до 14 липня. Про це йдеться у наказіМОН, що підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

У 2018 році кожен зареєстрований учасник зовнішнього незалежного оцінювання матиме право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів.

Перелік тестових предметів наступного року дещо зміниться. До програми тестування включено тести з української мови і літератури, історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії та англійської, іспанської, французької та німецької мов. До переліку предметів не включено тест ЗНО з російської мови.

ПРОЕКТ НОВОГО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Про документ

Про що?

В Україні розпочинається реформа загальної середньої освіти.

Від вересня 2018 року всі першокласники країни навчатимуться за новим Державним стандартом початкової загальної освіти (далі по тексту Стандарт початкової освіти).

Від вересня 2017 року проект нового Стандарту початкової освіти апробуватиметься. Для цього відібрано 100 шкіл з усіх областей України.

Проект Стандарту початкової освіти, апробація якого відбудеться незабаром, викладено у цьому документі.   

За результатами апробації та громадського обговорення проект документа буде доопрацьовано й подано на затвердження Кабінетом Міністрів України.

Проект містить пропозиції щодо:

1.     мети і принципів організації освітнього процесу в початковій школі;

2.     механізмів управління змістом у початковій освіті через новий Стандарт початкової освіти;

3.     загальної характеристики змісту навчання, що охоплює перелік освітніх галузей у початковій школі;

4.     використання проекту Стандарту початкової освіти в діяльності вчителя/ вчительки;

5.     державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня/ учениці, поданих через мету, загальні цілі, уміння і загальні очікувані результати навчання за освітніми галузями;

6.     змістових ліній та конкретних очікуваних результатів навчання в рамках кожної освітньої галузі;

7.     співвідношення між освітніми галузями і гранично допустимого навантаження, що подано в Базовому навчальному плані.

Кому і для чого?

Проектом нового Стандарту початкової освіти будуть користуватися:

·        учителі початкових класів пілотних шкіл, які

- апробуватимуть нову Модельну навчальну програму, модифікуючи її та пристосовуючи до потреб учнів,

- зможуть укладати навчальні програми предметів або курсів на засадах інтеграції;

·        керівники пілотних шкіл, які

- розроблятимуть робочі навчальні плани на основі Експериментального навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України,

- створюватимуть належне освітнє середовище;

·        управління освіти органів місцевого самоврядування, які

- будуть супроводжувати впровадження нового Стандарту початкової освіти,

- забезпечуватимуть належні умови освітнього процесу;

·        обласні органи управління освітою, які

- забезпечуватимуть впровадження нового Державного стандарту початкової освіти;

·        Міністерство освіти і науки, яке

- розробить і затвердить Типові навчальні плани і Модельні навчальні програми предметів або курсів,

- організовуватиме забезпечення навчально-методичними комплектами,

- підтримуватиме національну електронну платформу;

·        батьки, які

- розумітимуть логіку організації освітнього процесу,

- слідкуватимуть за тим, як розвиваються вміння дітей.

Як створювався?

У середині 2016 року було розпочатолося розроблення проекту нового Державного стандарту загальної середньої освіти в рамках реформи “Нова українська школа”.

На початку 2017 року частина робочої групи зосередилася на створенні нового Стандарту початкової освіти.

Проект нового Стандарту початкової освіти розроблено у відкритому експертному діалозі, до якого були залучені найкращі вчителі-практики, науковці, громадські активісти, представники батьківських спільнот, іноземні консультанти.

Проаналізовано міжнародні практики та успішний досвід впровадження інновацій у початковій освіті в Україні, проведено 12 робочих зустрічей, 7 тижневих сесій, залучено понад 80 фахівців із різних регіонів України.

Пілотування проекту й доопрацювання нового Стандарту початкової освіти теж здійснюватиметься максимально прозоро, із залученням усіх суб’єктів освітнього процесу.

Ідейні засади

Проект Стандарту початкової освіти розроблено на теоретичному і світоглядному фундаменті класичної та сучасної педагогіки України і світу, а також на основі аналізу впровадження провідних українських та світових інноваційних практик в освіті.

Мета початкової освіти

Метою початкової освіти є гармонійний розвиток дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, виховання загальнолюдських цінностей, підтримка життєвого оптимізму, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Принципи

Проект Стандарту початкової освіти ґрунтується на таких принципах:

1.     Презумпція талановитості дитини. Забезпечення рівного доступу до освіти, заборона будь-яких форм дискримінації. Не допускатиметься відокремлення дітей на підставі попереднього відбору на індивідуальному, груповому та інституційному рівнях.

2.     Цінність дитинства. Відповідність освітніх вимог віковим особливостям дитини, визнання прав дитини на навчання через діяльність, зокрема і гру.

3.     Радість пізнання. Організація пізнавального процесу, яка приноситиме радість дитині, обмеження обсягу домашніх завдань для збільшення часу на рухову активність і творчість дитини. Широке використання в освітньому процесі дослідницької та проектної діяльності.

4.     Розвиток особистості. Замість «навченої безпорадності» – плекання самостійності та незалежного мислення. Підтримка з боку вчителя/ вчительки розвиватиме у дітей самоповагу та впевненість у собі.

5.     Здоров’я. Формування здорового способу життя і створення умов для фізичного й психоемоційного розвитку, що надзвичайно важливо для дітей молодшого шкільного віку.

6.     Безпека. Створення атмосфери довіри і взаємоповаги. Перетворення школи на безпечне місце, де немає насильства і цькування.

Загальна характеристика змісту початкової освіти

Зміст початкової освіти розроблено на основі компетентнісного підходу[1]. Формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, забезпечують у майбутньому здатність особистості успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади

Проект Стандарту початкової освіти передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують особливості фізичного, психічного і розумового розвитку дітей.

Стандарт початкової освіти передбачає організацію освітнього процесу із застосуванням діяльнісного підходу на інтегровано-предметній основі та з переважанням ігрових методів у першому циклі (1–2 класи) та на інтегровано-предметній основі у другому циклі (3–4 класи).

Зміст у навчальних програмах укладатиметься відповідно до конкретних очікуваних результатів кожної освітньої галузі за циклами. Очікувані результати уточнюватимуться на кожен тиждень навчання з урахуванням послідовності розвитку конкретних умінь та окреслених тем (проблем чи проектів) тижня, на основі яких здійснюється інтеграція. Відповідно до очікуваних результатів тижня та визначених тем учитель/учителька добирає навчальну діяльність.

Між другою і третьою академічними годинами запропоновано проводити динамічну перерву у вигляді рухливих ігор, іншої фізичної активності дітей, зазвичай за межами шкільного приміщення.

У навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу, який учитель/ учителька може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Наприкінці кожної чверті заплановано корекційно-рефлексійний тиждень для подолання розбіжностей у навчальних досягненнях учнів.

Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики навчальний заклад визначає самостійно.

Освітні галузі

Зміст освіти у проекті Державного стандарту початкової освіти групується за такими освітніми галузями:

Назва освітньої галузі	Індекс у таблиці державних вимог до обов’язкових результатів навчання
1.  Мовно-літературна:     1.1. Українська мова і література, мови і літератури національних меншин     1.2. Іншомовна освіта	МОВ ІНО
2. Математична	МАО
3. Природнича	ПРО
4. Технологічна	ТЕО
5. Інформатична	ІФО
6. Соціальна і здоров’язбережна	СЗО
7. Фізкультурна	ФІО
8. Громадянська та історична	ГІО
9. Мистецька	МИО

Система управління змістом освіти через стандарт

Стандарт початкової освіти відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій і першому рівню освіти Міжнародної стандартної класифікації освіти.

Навчальні програми предметів або курсів

Стандарт початкової освіти реалізується через навчальні програми предметів або курсів.

Навчальна програма предмета або курсу описує:

·        зміст предмета або курсу відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених Стандартом початкової освіти, викладений у логічній послідовності;

·        підходи до інтегрування предмета або курсу за темами, проблемами, проектами, блоками тощо;

·        навчальну діяльність та умови її виконання; 

·        відповідні навчальні ресурси;

·        засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Навчальні програми предметів або курсів створюють учителі – самостійно або об’єднавшись у спільноти/ мережі, на основі безпосередньо Стандарту початкової освіти або за зразком Модельної навчальної програми.

Модельні навчальні програми

Модельні навчальні програми затверджує Міністерство освіти і науки України. До їх створення залучається експертна спільнота. Модельна навчальна програма містить:

·        підходи до впорядкування та інтеграції змісту предметів або курсів відповідно до конкретних очікуваних результатів, визначених цим Стандартом,

·        види навчальної діяльності,

·        засоби оцінювання навчальних досягнень учнів.

Національна електронна платформа

Міністерство освіти і науки створює та підтримує електронну платформу, яка допомагає вчителям конструювати навчальні програми предметів або курсів. Електронна платформа містить:

·        методичні рекомендації з конструювання навчальних програм предметів та курсів,

·        навчальні ресурси згідно з конкретними очікуваними результатами за освітніми галузями,

·        засоби оцінювання.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план є складовою частиною Стандарту початкової освіти.

Базовий навчальний план визначає:

·        структуру початкової освіти і перелік освітніх галузей;

·        погодинне співвідношення між освітніми галузями;

·        загальнорічну кількість годин;

·        гранично допустиме навантаження учнів.

Базовий навчальний план має інваріантний і варіативний складники.

Інваріантний складник змісту формується як обов’язковий для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

3міст інваріантного складника подано через освітні галузі, сукупність яких необхідна і достатня для загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи.

Типовий навчальний план

На основі Базового навчального плану Міністерство освіти і науки України затверджує Типовий навчальний план.

Типовий навчальний план розподіляє навчальний час між навчальними предметами, курсами згідно із співвідношенням між освітніми галузями, яке визначене Базовим навчальним планом.

У Типовому навчальному плані відображається інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції додається кількість навчальних годин, передбачених на кожну освітню галузь.

Робочий навчальний план закладу освіти

Робочий навчальний план закладу освіти розробляється навчальним закладом на основі Типового навчального плану, затвердженого Міністерством освіти і науки України.

У робочому навчальному плані конкретизується варіативний складник Базового навчального плану.

Зокрема варіативний складник передбачає години, які можна використати додатково на вивчення предметів/освітніх галузей інваріантного складника, індивідуальні консультації та групові заняття з учнями.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується і через запровадження в навчальних програмах 20% резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їхніх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Пояснення для вчителів із використання проекту Стандарту початкової освіти

Учительство може використовувати новий Стандарт початкової освіти для створення навчальних програм предметів або курсів.

Навчальні програми предметів або курсів розробляють учителі з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей.

---

[1] Згідно з «Рекомендаціями Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей освіти впродовж життя”.