Проблемна тема

 Структура конкурсної роботи

1. Автор(и) досвіду – Гребенюк Світлана Юріївна, вчитель початкових класів, заступник директора з НВР, Мар’ївський навчально - виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад».

2. Базова модель досвіду.

2.1. Назва теми досвіду.

Формування в учнів математичної компетентності.

2.2. Актуальність і перспективність досвіду.

    Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

          Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя.      Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

♦ створення умов для розвитку та самореалізації учнів;

♦ задоволення запитів та потреб школяра;

♦ засвоєння продуктивних знань, умінь;

♦ розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;

♦ виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

     Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

     Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова освіта забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток.

        Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

2.3. Теоретична основа.

Стратегічні завдання  сучасної Європейської освіти:

ž Навчити жити разом

ž Навчити вчитися

ž Навчити діяти

ž Навчити жити (відповідати за власні вчинки та своє життя)

(З доповіді міжнародної комісії ЮНЕСКО “Освіта. Прихований скарб”,

проголошеної Ж. Делором у 1996 році)

•         Компетентність – ближче до “знаю,  як”, ніж “знаю, що”.

(З доповіді В. Хутмахера на симпозиумі, присвяченому проблемам європейської середньої освіти у 1996 р.)

•         Компетентність – термін, що походить від латинського слова competens (competentic), що в перекладі означає належний, здатний.

•         Компетентність - це певна сума знань особистості, які дозволяють їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку .

(Словник іншомовних слів/За ред.І.В.Льохіна, Ф.М.Петрова,  1951 р. – 764 с.)

    За С.Раковим, під поняттям «математична компетентність»  розуміють спроможність особистості бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень.

2.4. Новизна досвіду.

Нині в Україні триває системна робота над узгодженням нормативної освітньої бази з відповідними документами міжнародного зразка. Серед заходів, спрямованих на скорішу адаптацію країни до європейських освітніх стандартів, формування системи навчання впродовж усього трудового життя та підвищення її якості, виокремимо розроблення Національної рамки кваліфікацій (НРК) як складової Європейської рамки кваліфікацій для навчання упродовж життя.

   У НРК, як і в європейському аналогу, описані вимоги до практич­них і загальноосвітніх компетенцій (повноважень) людини на різних рівнях освіти.     Кожен кваліфікаційний рівень подано в термінах результатів на­вчання, які визначаються через знання, уміння і компетентність. Описи результатів навчання, які мають бути досягнуті згідно з відповідним рівнем освіти, чітко відрізняють одну від одної кваліфікації, надають логічний зв`язок між цими рівнями.

2.5. Провідна педагогічна ідея досвіду.

        Суспільству необхідна людина, яка здатна до активного творчого оволодіння знаннями; вміннями застосовувати ці знання на практиці. Знання повинні бути гнучкими і учень повинен вміти мобілізувати їх в реальній життєвій ситуації, швидко адаптуватися до нестандартних ситуацій.
Крім того, щоб знайти своє місце в житті,  бути успішним, активно засвоїти свої життєві і соціальні ролі, сучасний випускник повинен вміти працювати в команді, бути комунікабельним та вмотивованим на успіх.

       У зв'язку з цим в Україні йде пошук забезпечення якості і конкурентоспроможності освіти.  І саме формування в учнів необхідних компетентностей повинно подолати прірву між освітою і вимогами сучасного життя. 

     Нова українська школа має ефективно допомогти учневі  розкрити, розвинути  особистісний потенціал та сформувати стійкі  компетентності, які необхідні при досягненні його життєвого успіху. Вона повинна готувати їх до життя, повноцінного життя.

3. Інформаційно-педагогічна модель досвіду.

3.1. Мета.

Мета: формування математичної й інших ключових компетентностей; розвиток мислення, здатності розпізнавати й моделювати процеси та ситуації із повсякденного життя, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, здатності робити усвідомлений вибір.

     Розвиток математичної компетентності учня має бути системним і включати різні аспекти навчально-виховного процесу: урок, як основну форму навчальної діяльності, самоосвіту, позакласну роботу з математики, яка базується на індивідуальних особливостях учнів.

3.2. Завдання.

         Завдання  полягає в тому, щоб не тільки дати учням певну кількість знань, умінь, навичок, але й сформувати їх математичну компетентність.

         Математична компетентність – вміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст  і метод математичного моделювання, вміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, обчислювати похибки обчислень. Достатньо далекими від математичної компетентності є запам’ятовування формул, вміння застосовувати готові схеми розв’язання формальних задач – все те, що зараз є традиційним у курсах математики, фізики, хімії; використання на побутовому рівні й описування за допомогою побутових термінів математичних понять. Математична компетентність будь-якого спеціаліста розглядається як обов’язковий елемент його загальної культури.

         Для багатьох предметів математика є опорним курсом. Математика використовується для представлення, систематизації й обробки інформації, отже, математична компетентність є органічною складовою професійної компетентності будь-якої особистості.

3.3. Тривалість роботи над темою досвіду.

Над темою «Формування в учнів предметної математичної компетентності» я працюю третій рік. Роботу розпочала з учнями 1 класу.

4. Технологія реалізації інноваційної розробки (досвіду) /відображення педагогічного досвіду в системі роботи/.

      У своїй роботі я використовую такі методи навчання математики, що формують набуття математичних компетентностей:

Активні методи навчання

- Метод конкретної ситуації (вчить  думати, узагальнювати, аналізувати, розглядати різні способи, складати свої задачі). 

- Метод інциденту (залучення учнів до участі в олімпіадах, конкурсах. Учні вчаться долати інертність, переборювати стресові ситуації, що так важливо в житті).

- Метод мозкового штурму (привчає учнів на проставлені питання давати варіанти відповідей).

- Метод занурення (створюються ситуації,  де учні з головою занурюються в поставлені завдання, ефективно розв’язують їх).

- Еврестичних питань (спонукає учнів думати, аналізувати).

- Дослідницький метод (учитель разом з учнями формулює проблему, учні, самостійно  обравши засоби, вирішують її ).

        Інтерактивність у навчанні це знаходження в постійній, активній взаємодії, в режимі діалогу, спільної дії всіх учасників процесу навчання. Термін інтерактивність походить від англійських слів Inter і act та означає взаємодію. Суть інтерактивного навчання: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, у співпраці).

   Інтерактивні форми і методи навчання:

- Рольові ігри (сприяють не лише розвитку вміння викладати свої думки, а  з  повагою ставитися до думок і пропозицій інших).

-Частково-пошуковий (евристичний) метод  (спонукає учнів під керівництвом учителя самостійно мислити, вирішувати пізнавальні завдання, які виникають, створювати і вирішувати проблемні ситуації, аналізувати, порівнювати, узагальнювати, робити висновки).

- Метод проблемного викладу знань (є перехідним від виконавчої до творчої діяльності. У співпраці з вчителем учні відкривають для себе нові знання, осягають теоретичні особливості математики).

-Кейс-метод (розбір конкретних виробничих ситуацій),

-Кооперативний метод (виконується при роботі в групах).

      Чільне місце в системі моєї діяльності належить урокам. Саме на уроках учні отримують важливі теоретичні знання з математики, вчаться їх застосовувати на практиці. Конструюючи кожен урок, я враховую різні чинники, які впливають на розвиток уроку, як форму організації навчального процесу.

          Серед чинників головним є – інтеграція та інтеграційні зв’язки. Саме застосування міжпредметних зв’язків сприяє підвищенню ефективності навчання учнів на заняттях з математики.

        

5. Результативність досвіду /створено, досягнуто, змінено, отримано – показати за допомогою конкретних прикладів/.

           Невід’ємною частиною роботи є участь дітей в олімпіадах, у щорічному Міжнародному математичному конкурсі „Кенгуру”,  «Логічне мислення», де учні розв’язують нестандартні і логічні цікаві задачі. Пропонуються задачі різного призначення, розраховані на різноманітні інтереси і здібності дітей.

 6. Рекомендації щодо впровадження досвіду в масову педагогічну практику.

        Як формувати математичну компетентність на уроках математики?

Щоб формувати бажання математично досліджувати реальний світ, розвивайте в учнів логічне мислення і творчість. Як учитель може це робити на уроках математики? Надавайте пріоритет завданням на активізацію мисленнєвої діяльності Репродуктивне відтворення матеріалу не розвиває логіку в учнів. Якщо вчитель підштовхує до потрібного направлення думок, сам показує, як робити завдання, пізнавальна сфера учня працює частково, не у повній мірі. Часто після репродуктивного відтворення завдання учні забувають його і не в змозі повторити алгоритм вирішення вже за кілька днів. Потрібно, щоб учень не просто запам’ятав спосіб розв’язку задачі, а мав навички логічного мислення для її вирішення. Щоби розвивати логіко-математичну компетентність, звертайтеся до нестандартних задач, шарад, головоломок тощо. Також для розвитку логічного мислення застосовні такі завдання: скласти текст аналогічної задачі зобразити умови задачі у вигляді малюнка знайти кілька способів вирішення розбити текст задачі на окремі логічні елементи. Розвивайте в учнів самостійність. Часто найскладнішим для дітей є питання, що робити після ознайомлення з задачею. Задля розвитку самостійності можна запровадити певний алгоритм.